Природний горючий газ (далі - газ) - природна суміш вуглеводневих та невуглеводневих сполук і елементів, які перебувають в пластових умовах у різних фазах (газоподібній, рідкій, твердій) або розчиненими в нафті чи воді, а в стандартних умовах - тільки в газоподібній фазі. Основними компонентами газу в стандартних умовах є метан і його гомологи - етан, пропан, бутан. Газ часто містить сірководень, гелій, вуглекислий газ, азот і інертні гази, іноді ртуть. Етан, пропан і бутани є сировиною для виробництва скрапленого газу і продукції нафтохімічної промисловості.
Промислове значення має вміст (за об'ємом): етану в газі 3% і більше, гелію в газі, вільному і розчиненому в нафті, відповідно 0,050% і 0,035%, та сірководню більше 0,5%. Якщо вміст азоту у вільному газі є більшим за 30%, то можливе його промислове видобування і, відповідно, потрібен облік таких запасів (див. додаток 4).
Основними показниками властивостей газу є молекулярна маса, густина в стандартних умовах, густина відносно повітря, критичні температура і тиск, коефіцієнт надстисливості, об'ємний коефіцієнт, в'язкість, здатність до гідратоутворення, теплота згоряння.