Відповідно до складності геологічної будови й ступеня вивчення родовищ бурштину під час геологорозвідувальних та експлуатаційних робіт розвідані запаси руди й бурштину підраховуються за категоріями В і С , попередньо розвідані - за 1
категорією С . Перспективні ресурси оцінюються за категорією Р . 2 1 Перспективні ресурси категорії Р та прогнозні ресурси категорії 2
Р оцінюються під час регіонального геологічного вивчення 3
території України. Запаси категорії В за результатами розвідки слід виявляти в блоках деталізації родовищ 2-ї групи складності геологічної будови у контурах витриманої мережі розвідувальних виробок.
До запасів категорії В належать ділянки покладів, що відповідають таким вимогам:
- установлено розміри, головні особливості та мінливість морфології, умови залягання покладів бурштину, що підлягають розробці;
- просторове положення бурштинової руди, внутрішньоконтурних безрудних і некондиційних прошарків вивчено з детальністю, яка допускає такі варіанти їхнього оконтурення, розходження між якими суттєво не впливають на уявлення про умови залягання й будову розсипу. До суттєвих належать розходження між варіантами оконтурення та ув'язки рудних і безрудних інтервалів між двома сусідніми перетинами, які за площею або за лінійним запасом між цими перетинами перевищують 20%;
- внутрішні безрудні та некондиційні ділянки оконтурені;
- визначено й оконтурено промислові (технологічні) типи руд, їхня якість охарактеризована за передбаченими кондиціями показниками;
- середній зерновий і мінеральний склад бурштинових руд, їхня промивистість, вихід бурштину за класами (сортами) визначено за достатнім обсягом представницьких даних;
- контур покладу бурштинових руд визначено відповідно до вимог кондицій за даними опробування бурових шурфів, траншей та кар'єрів у поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обґрунтовано встановленими факторами рудоконтролю. До категорії В слід відносити запаси підрахункових блоків, які крім зовнішніх виробок спираються на внутрішні продуктивні перетини;
- у блоках деталізації, де визначається необхідна щільність розвідувальної сітки для запасів різних категорій розвіданості, до запасів категорії В слід відносити блоки із похибкою геометризації менше ніж 20%;
- у разі підрахування запасів в узагальненому контурі до категорії В слід відносити ділянки, де коефіцієнт рудоносності більший від усередненого по родовищу в цілому.
Запаси категорії С належить виявляти на ділянках 1
першочергового освоєння родовищ бурштину 2-ї групи, а також у межах ділянок деталізації родовищ 3-ї та 4-ї груп складності геологічної будови.
До категорії С слід відносити блоки бурштинових розсипів, 1
розвіданих із детальністю, що достатня для з'ясування в загальних рисах кількості бурштинових руд, якості й кількості бурштину, форми й внутрішньої будови покладів, гірничо-геологічних та інших умов їхнього залягання. На родовищах 4-ї групи складності до категорії С можуть відноситись блоки, що прилягають до кар'єрів 1
дослідно-промислової розробки. Запаси категорії С характеризуються такими ознаками: 1
- визначені елементи залягання рудних покладів і внутрішніх збагачених ділянок (струменів, пластів, горизонтів);
- з'ясована загальна морфологія рудних покладів: розміри, межі, роздування, пережими потужності;
- установлено наявність та характер внутрішніх безрудних і некондиційних ділянок;
- оцінена можлива переривчастість рудних покладів, мінливість вмісту бурштину та його якості, мінливість потужності покладів та глибини їхнього залягання;
- контур розвіданих запасів визначено у відповідності до вимог кондицій за даними опробування бурових шурфів, траншей і кар'єрів та обгрунтованої екстраполяції за даними геологічних та інших досліджень.
У межах блоків категорії С має бути витримана розвідувальна 1
сітка бурових шурфів, що підтверджена даними експлуатації або результатами вивчення розсипів на ділянках деталізації. Для категорії С слід вважати достатньою щільність розвідувальної 1
сітки, що забезпечує похибку геометризації на рівні 50%. У разі підрахунку запасів в узагальненому контурі коефіцієнт рудоносності у блоках категорії С має бути більшим, ніж у запасах, попередньо 1
розвіданих. Запаси категорії С слід виявляти на родовищах усіх груп 2
складності геологічної будови у межах ділянок, що передбачаються для перспективного розвитку гірничодобувного підприємства.
На розсипах із виявленими розвіданими запасами площі запасів категорії С екстраполюються від їхніх контурів на підставі 2
геологічної та палеогеографічної будови та розрідженої сітки перетинів продуктивних пластів буровими шурфами, що підтверджують прийняту екстраполяцію. Принцип екстраполяції визначається кондиціями для підрахунку запасів.
На розсипах, у межах яких розвідані запаси не виявлені, контури запасів категорії С визначаються екстраполяцією від 2
наявних перетинів продуктивних пластів, обґрунтованою сукупністю даних геологічного, палеогеографічного та іншого вивчення продуктивної товщі.
Розміри, форма, внутрішня будова та умови залягання рудних покладів оцінюються за аналогією з розвіданими ділянками бурштинових розсипів, підтвердженою наявними розвідувальними перетинами.
Середні значення потужностей рудних покладів, вміст бурштину та інших корисних та шкідливих компонентів, передбачених кондиціями, визначаються за даними перетинів у контурі запасів категорії С , а також крайових перетинів у контурі розвіданих 2
запасів. Для підрахунку запасів категорії С приймаються 2
обраховані середні вмісти бурштину, коефіцієнти рудоносності та інші показники продуктивності, але не вище від їхніх значень у розвіданих запасах.
У контурах запасів категорії С належить виділяти запаси, що 2
можуть використовуватись для проектування гірничодобувного підприємства. Можливість використання цих запасів для проектування слід обгрунтовувати наявністю аналогії геологічної будови та умов залягання з розвіданими запасами та даними щодо переведення запасів категорії С у розвідані. 2