За розмірами й формою рудних покладів, мінливістю їх потужності, складності внутрішньої будови та особливостями розподілу корисних і шкідливих компонентів у рудах родовища урану або їхні ділянки, що є мінерально-сировинною базою для окремого підприємства, поділяються на чотири групи згідно з п.20 Класифікації ( 432-97-п ):
1) До першої групи відносяться родовища (ділянки) простої геологічної будови, утворені переважно крупними пологого падіння практично суцільними (коефіцієнт рудоносності біля 1) пластовими покладами з витриманою потужністю, непорушеним або слабко порушеним заляганням і рівномірним розподілом корисних і шкідливих компонентів (коефіцієнт варіації до 40 %). Площа покладів досягає десятків квадратних кілометрів. За потужністю поклади обмежені геологічними контактами перекривальних й підстелювальних порід. Природні типи й сорти корисних копалин, що підлягають селективному розробленню, можуть бути оконтурені під час розвідувальних робіт, а їхні запаси визначені в геометризованому контурі.
2) До другої групи відносяться родовища (ділянки) складної геологічної будови з мінливою потужністю, складною внутрішньою будовою рудних покладів, невитриманою якістю руд і нерівномірним розподілом урану (коефіцієнт варіації 40 - 100 %). Природні типи й сорти корисних копалин, що підлягають селективному відробленню, на родовищах другої групи не можуть бути оконтурені під час розвідувальних робіт, а їхні запаси - визначені в геометризованому контурі. Проте, можливість виконтурення ділянок з обов'язковими показниками якості повинна бути доведена в блоці деталізації або на експлуатованому родовищі-аналозі. На родовищах другої групи виділяються такі морфологічні типи покладів:
2а) Крупні й середні пологозалеглі пластоподібні й ролоподібні поклади відносно простої форми з витриманим поширенням зруденіння по площі, складної внутрішньої будови з переривчастим розподілом зруденіння за потужністю. Розміри рудних покладів досягають сотень тисяч квадратних метрів - перших квадратних кілометрів. До цієї ж групи відносяться більш складні пластоподібні поклади, що складаються лінзоподібними рудними тілами різної потужності, розташованими багатоярусно. Межі рудних покладів встановлюються за даними випробування, але положення покладів у розрізі в цілому контролюється літологічними межами та межами ділянок виклинювання зони пластового окиснення.
2б) Крупні й середні жилоподібні поклади крутого падіння з відносно витриманою потужністю, порівняно простої форми, сталими елементами залягання та високою рудонасиченістю (коефіцієнт рудоносності 0,7 - 1,0), але нерівномірним розподілом урану. Площа рудних тіл досягає багатьох сотень тисяч квадратних метрів - перших квадратних кілометрів. Потужність рудних покладів, як правило, складає перші метри, межі їх звичайно визначаються за даними випробування, але положення покладів у цілому чітко контролюється тектонічними елементами або зонами розвитку метасоматозу.
2в) Крупні поклади різної форми (штокверкоподібні, лінзоподібні, пластоподібні та ін.), переважно крутого падіння, складної внутрішньої будови з невитриманою потужністю та нерівномірним розподілом урану. Площа основних рудних покладів складає сотні тисяч квадратних метрів, потужність - звичайно десятки метрів, для пластоподібних - від декількох метрів до перших десятків метрів. Межі зруденіння встановлюються за даними випробування.
3) До третьої групи відносяться родовища (ділянки) дуже складної геологічної будови, що характеризуються різкою мінливістю елементів залягання й потужності рудних покладів, складною внутрішньою будовою, невитриманою якістю руд і надто нерівномірним та переривчастим розподілом урану (коефіцієнт варіації 100-150%). Достовірна ув'язка рудних покладів на родовищах третьої групи, визначення їхньої суцільності, надійність випробування й оконтурення можливі тільки на підставі даних гірничих робіт у поєднанні з буровими. Локалізація та розміщення рудних покладів контролюється природними факторами, які простежуються поза їхніми межами й можуть використовуватись для прогнозу й геологічної екстраполяції зруденіння на прилеглі ділянки. Родовища третьої групи включають такі морфологічні типи рудних покладів:
3а) Крупні й середні жилоподібні та витягнені за простяганням штокверкоподібні поклади з крутим падінням, мінливої потужності, дуже складної внутрішньої будови, з переривчатим розподілом корисних і шкідливих компонентів та невитриманими елементами залягання. Штокверкоподібні поклади, утворені зближеними розгалуженими жилами, лінзами й гніздами різноманітно орієнтованими. Площа рудних покладів досягає десятків тисяч - перших сотень тисяч квадратних метрів, потужність рудних інтервалів різко змінюється від частинок метра до перших десятків метрів. Межі покладів визначаються за даними випробування з урахуванням рудоконтролювальних і екранувальних тектонічних лінеаментів, а для штокверкоподібних покладів - також за положенням покрівлі й підошви сприятливих для локалізації зруденіння вмісних порід.
3б) Малі й середні переважно з крутим падінням штокверкоподібні поклади й жили з різко уривчастим нерівномірним розподілом урану, мінливої форми й невитриманими елементами залягання. Площа рудних покладів звичайно становить декілька тисяч, рідко - перші десятки тисяч квадратних метрів, потужність змінюється від перших метрів до перших десятків метрів. Межі рудних покладів виділяються за даними випробування, але їхнє положення в основному контролюється тектонічними елементами.
3в) Середні стовпоподібні й лінзоподібні штокверки відносно великої потужності крутого й пологого падіння з дуже складною внутрішньою будовою, нерівномірним розподілом урану й мінливою формою. Площа рудних покладів досягає десятків тисяч - перших сотень тисяч квадратних метрів. Потужність змінюється в широких межах - від метрів до декількох десятків метрів. Межі зруденіння визначаються виключно за даними випробування.
3г) Середні й малі пологозалеглі пластоподібні й лінзоподібні поклади з невитриманою потужністю й нерівномірним розподілом урану. Площа рудних покладів досягає сотень - десятків тисяч квадратних метрів при різноманітній потужності - від частинок метра до декількох метрів. Межі рудних покладів визначаються за даними випробування, але положення зруденіння в цілому контролюється зонами грунтового окиснення або літологічними межами осадових і вулканогенних порід у поєднанні з тектонічними порушеннями.
4) До четвертої групи належать родовища (ділянки) надто складної геологічної будови, що характеризуються переважно крутим падінням, різко мінливою потужністю й складною внутрішньою будовою, порушеним заляганням рудних покладів, а також невитриманою якістю руд (коефіцієнт варіації понад 150 %) і надто нерівномірним, переривчастим розподілом корисних і шкідливих компонентів. До них відносяться дрібні (довжиною в десятки метрів) малопотужні (до 0,5 м) жили з гніздовим розподілом зруденіння в площині жил, лінзоподібні, стовпоподібні та штокверкоподібні поклади невитриманої потужності з надто складним розподілом зруденіння, вкрай мінливою формою й надто невитриманими елементами залягання. Площа рудних покладів досягає перших десятків тисяч квадратних метрів при різко мінливій потужності - від частинок метра до перших десятків метрів. Межі зруденіння встановлюються винятково за даними випробування. Рудні поклади контролюються природними факторами, що практично не виходять за їхні межі. Можливість прогнозу й екстраполяції зруденіння надто ускладнена. Розміри рудних покладів близькі або менші розмірів, передбачуваних експлуатаційних блоків.