Родовища у кварцово-галькових конгломератах розповсюджені в фундаменті або обрамленні стародавніх платформ і активізованих щитів. Вони проявлені в основному стратиграфічно нижче середньопротерозойського комплексу порід і вище порід архейського фундаменту. Типовими представниками цього типу є родовища Вітватерсранд, Єліот-Лейк, Блайнд-Ривер, Жакобіна. Стародавні золотоносні й ураноносні кварцово-галькові конгломерати залягають у базальних шарах вулканогенно-осадових відкладів пологих синкліналей або палеодолин, порушених скидами й дайками основного й середнього складу. Зруденіння контролюється літолого-фаціальними особливостями порід і локалізоване в прошарках кварцових конгломератів. Вмісні породи серицитизовані, хлоритизовані, піритизовані. Рудні тіла представлені полого залеглими пластами і зближеними лінзами; межі рудних тіл встановлюються за даними опробування. Руди алюмосилікатні, бідні й рядові, вкраплені. Вміст урану коливається від 0,005 до 0,1 %, золота від часток до 6 - 10 г/т. Уранова мінералізація представлена уранінітом, бранеритом, тухолітом, кофінітом. У рудах наявні також ураноторит, монацит, циркон, ксенотим, органічна речовина; широко поширений пірит (до 20 %). У деяких родовищах відзначається підвищена кількість торію, скандію, в незначних кількостях зустрічається галеніт, ковелін, кобальтин, мілерит. За масштабами зруденіння родовища належать до великих і унікальних. Видобування урану зі стародавніх конгломератів (понад 5 % у загальному виробництві) продовжується як супутній під час розроблення комплексних золотоуранових родовищ Вітватерсранду. На Українському щиті в межах Криворізько-Кременчуцької зони виявлено декілька рудопроявів і невелике Миколо-Козельське родовище, що належить до цього типу.