Метасоматичні родовища. Родовища цього типу зустрічаються в зонах тектономагматичної активізації докембрійських щитів і пов'язані з прирозломними лужними метасоматитами. Вони виявлені на багатьох докембрійських щитах світу.
У Центральноукраїнському рудному районі родовища локалізовані в натрієвих метасоматитах і виникли в результаті протоактивізації, яка проявилась в епоху віком 1800 - 1700 млн років, що зближена в часі з глобальною ранньопротерозойською гранітизацією. Тут відомо декілька родовищ: Северинське (40 тис.т урану), Ватутінське (25 тис.т). Мічурінське (20 тис.т) та ін. Там, де натрієві метасоматити розвиваються в складчасто-розривних порушеннях серед залізо-магнезіальних порід, вони представлені лужно-амфіболовими породами й егіринітами з оксидною урановою мінералізацією. Там, де натрієвому метасоматозу в зонах розломів піддавалися алюмосилікатні породи (гнейси, мігматити, граніти), утворилися рибекіт-егіринові й хлоритові альбітити зі складною урановою мінералізацією, в якій визначна роль належить середньонизькотемпературному бранериту.
В Ельконському рудному районі Алданського щита уранове зруденіння пов'язане з прирозломними калієвими метасоматитами й обумовлене процесами мезозойської тектоно-магматичної активізації (150-120 млн років), що проявилася в утворенні складного інтрузивного комплексу глибоко диференційованих лужно-земельних, сублужних і лужних порід калієвого ряду та в підновленні стародавніх і виникненні нових розломів. У районі загальною площею близько 1000 кв. км налічується близько 400 рудних зон з пірит-карбонат-калішпатовими метасоматитами, що несуть бранеритову мінералізацію. Сумарні запаси урану в цьому районі складають сотні тисяч тонн і, в основному, сконцентровані в окремих відрізках регіональних зон омолоджених розломів.
В обох рудних районах вміст урану в рудах рядовий і рідко перевищує 0,1-0,12%. Уранові руди Українського кристалічного щита монометальні, на Алданському щиті ураноносні калієві метасоматити містять золото в концентрації 0,5 - 2,0 г/т.
До цього типу належать також уранові родовища Кокчетавського рудного району (Ішимське, Манибайське, Грачівське). Родовища цього рудного району локалізуються в різних породах: сланцях, аркозах, яшмоїдах, вапняках, гранітах, метавулканітах у віковому діапазоні від силуру до девону. Провідним фактором, що визначає розміщення цих родовищ, є вузли пересічення й примикання довгоживучих розломів. Рудні поклади являють собою уплощені лінзоподібні чи трубоподібні штокверки, розвинуті по тектонічних зонах дроблення. Навколорудні зміни вмісних порід відповідають лужному типу (альбітизація). На більшості родовищ основним урановим мінералом є настуран, часто в асоціації з кофінітом. Характерним супутником є молібденіт. Багато родовищ простежується на значну глибину (більше 1 км).