Приповерхневі родовища. До цього типу родовищ відносять широку групу урановмісних осадів від третинного до сучасного віку, що залягають на невеликій глибині. Уранові родовища цього типу асоціюють з калькретами. До цього ж типу належать концентрації урану в торфах і болотах, карстових порожнинах та інших структурах заповнення.
Представником цього типу є карнотитове родовище Йілірі в калькретах Західної Австралії. Родовище зустрінуте в зоні розвитку архейських порід фундаменту, що зазнав неодноразової ерозії. Породи фундаменту представлені в основному гранітами й частково іншими різновидами, що руйнувалися в умовах гумідного клімату (крейдяний час) і різко аридного в сучасний період. Утворення крейдяного віку на древньому плато представлені каоліновими й кремнієвими породами. Рудовмісні відклади, що залягають нижче поверхні врізаного перезаглибленого плато, складаються з алювіальних глин, пісків і калькретів. Рудні поклади розташовуються в палеодолинах з періодично діючими водними потоками. Басейн потоків являє собою закриту систему, у якій відбувається повний гіпергенний геохімічний цикл від процесів вилуговування до накопичування розчинених елементів. Рудне тіло, лінзоподібної форми, розташовується паралельно поверхні й рівню грунтових вод на площі 9 х 0,75 - 1,5 км. Потужність його складає від 3 до 7 м. Основна частина рудного тіла розташовується нижче рівня грунтових вод у нижній перехідній зоні між калькретовим і глинясто-кварцовим горизонтами. Уранові руди представлені карнотитом у калькретах та інших алювіальних відкладах, зцементованих карбонатним матеріалом. Карнотит утворює пластинки на стінках порожнин, тріщин та інколи обростає плівкою (сорочкою) опалу. Геохімічною умовою формування руд є випаровування на бар'єрах в середині калькретів, поблизу або нижче сучасного рівня грунтових вод. Запаси урану родовища Йілірі оцінюються в 40 тис.т при середньому вмісті 0,15%, причому половина їх має вміст 0,36%. Руди залягають поблизу від поверхні на глибині до 8 м.