Для підвищення достовірності й інформативності буріння належить проводити геофізичні дослідження у свердловинах, раціональний комплекс яких визначається, виходячи з конкретних геолого-геофізичних умов родовища й сучасних можливостей геофізичних методів.
У всіх свердловинах обов'язково проводиться гамма-каротаж (ГК). Доцільність і умови застосування інших видів каротажу визначаються в кожному конкретному випадку.
На родовищах у проникних породах для картування проникних і водотривких горизонтів і виявлення в проникних рудних інтервалах глинястих прошарків належить застосовувати електрокаротаж способом КС і ПС.
Під час досліджень технологічних, спостережних, контрольних та інших свердловин на дослідних ділянках ПВ окрім гамма-каротажу належить застосовувати методи прямого визначення вмісту урану, в тому числі каротаж нейтронів ділення (КНД), термометрію й індукційний каротаж. З допомогою методу КНД-М контролюють процес вилуговування, визначають ступінь вилучення й залишковий вміст урану в надрах. Індукційним каротажем (у необсаджених свердловинах) досліджують процес розтікання розчину, що накачується. Для цього під час проектування й підготовки ділянки для досліду ПВ передбачають спостережні свердловини.
Під час розвідки урано-вугільних родовищ у комплексі з гамма- і електрокаротажем належить застосовувати гамма-гамма-каротаж щільністний (ГГК-Щ) і селективний (ГГК-С). За результатами ГГК-Щ і електрокаротажу визначають межі й потужність, а за даними ГГК-С - речовинний склад вугільного пласта.
Для контролю діаметра свердловин застосовується кавернометрія. Через те, що при інтерпретації гамма-каротажу вводяться поправки на діаметр свердловини, кавернометрія проводиться насамперед у межах рудних інтервалів. При сталому середньому діаметрі свердловин у руді, доведеної на представницькій кількості свердловин, обсяг кавернометрії може бути скорочений до 10 % від загального метражу буріння по руді.
Інклінометрія виконується у вертикальних свердловинах глибиною понад 100 м і в усіх похилих, включаючи підземні. Заміри азимутальних і зенітних кутів свердловин провадиться не рідше ніж через 20 м з контролем і повторними вимірами в обсязі 5 - 10 %. За наявністю в розрізі сильно магнітних порід достовірність вимірів азимутальних кутів інклінометрами з магнітною стрілкою повинна бути завірена вимірами гіроскопічними інклінометрами. За наявністю розкриття стовбурів свердловин гірничими виробками результати замірів перевіряються даними маркшейдерської прив'язки.
Результати інклінометричних вимірів використовуються під час побудови геологічних розрізів, погоризонтних планів і розрахунку параметрів рудних інтервалів і рудних покладів.
Для перетинання рудних покладів крутого падіння під великими кутами належить застосовувати штучне викривлення свердловин і буріння багатозабійних свердловин, а за наявністю горизонтів гірничих робіт - віялів підземних свердловин. Буріння по руді належить проводити одним діаметром.