За ступенем техніко-економічного вивчення запаси родовищ корисних копалин будівельного й облицювального каменю поділяються на три групи:
Перша група - запаси корисних копалин, на базі яких проведено детальну геолого-економічну оцінку (ГЕО-1) ефективності їхнього промислового освоєння. Матеріали ГЕО-1, що включають і техніко-економічне обґрунтування постійних кондицій, повинні бути затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин.
Друга група - запаси корисних копалин, на базі яких проведено попередню геолого-економічну оцінку (ГЕО-2) їхнього промислового значення. Матеріали ГЕО-2 у формі техніко-економічної доповіді про доцільність подальшої розвідки родовища разом з обґрунтуванням тимчасових кондицій апробуються Державною комісією України по запасах корисних копалин.
Третя група - запаси, на базі яких проведено початкову геолого-економічну оцінку (ГЕО-3) можливого промислового значення перспективної ділянки надр. Матеріали техніко-економічних міркувань щодо доцільності проведення подальших пошуково-оцінювальних робіт, параметри попередніх кондицій на корисну копалину схвалюються замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт.