Облицювальний камінь використовують у вигляді блоків для виготовлення монументів, скульптур, архітектурно-будівельних деталей (орнаментів, барельєфів, колон) або у вигляді плит з різною фактурою поверхні для зовнішнього і внутрішнього облицювання стін будівель і споруд, для настилу підлог та інше.
Обов'язковою вимогою до облицювального каменю є можливість одержання блоків необхідних розмірів, форми і характеру поверхні. Блоки облицювального каменю із зазначених порід мають відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-59-97 Блоки з природного каменю для виробництва облицювальних виробів. Загальні технічні умови, а облицювальні плити, виготовлені з блоків шляхом розпилювання, - ДСТУ Б В.2.7-37-95 Плити та вироби з природного каменю. Технічні умови. У відповідності до ДСТУ Б В.2.7-59-97 для оцінки каменю облицювального лімітується межа міцності на стиск, морозостійкість, коефіцієнт зниження міцності при насиченні водою; регламентуються показники стираності, радіаційно-гігієнічні показники гірської породи, розміри, об'єм блоків облицювального каменю, їх форма й характер поверхні в залежності від виду гірської породи. Визначення межі міцності на стиск проводять у сухому і насиченому водою стані.
Визначення морозостійкості гірської породи належить проводити згідно з ДСТУ Б В.2.7-42-97 Методи визначення водопоглинання, густини і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів. До гірських порід, які призначені для внутрішнього облицювання, вимоги з морозостійкості не встановлено. Стираність визначають у тих випадках, коли блоки з гірських порід використовують для виробництва облицювальних матеріалів підлог і сходів.
Під час розвідки родовищ мармуру, поряд з оцінкою його придатності як облицювального матеріалу, визначають можливість використання мармуру для виготовлення зварювальних матеріалів. Вимоги до мармуру для виготовлення зварювальних матеріалів регламентуються ГОСТ 4416-94 "Мрамор для сварочных материалов. Технические условия".
Для родовищ каменю, що має декоративні властивості, перш за все оцінюють його придатність для виготовлення облицювальних виробів.
Для комплексного використання запасів облицювального каменю відходи від видобування та виготовлення блоків застосовують для виробництва декоративного щебеню і гравію згідно з ДСТУ Б В.2.7-102-2000 Щебінь і пісок декоративні із скельних гірських порід гірничо-збагачувальних комбінатів і шахт України. Технічні умови та ГОСТ 22856-89 "Щебень и песок декоративные из природного камня. Технические условия"; декоративних плит на основі природного каменю - згідно з ГОСТ 24099-80 "Плиты декоративные на основе природного камня. Технические условия"; брущатого каменю - згідно з ГОСТ 23668-79 "Камень брусчатый для дорожных покрытий. Технические условия"; щебеню для будівельних робіт - згідно з ДСТУ Б В.2.7-75-98 Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови, ДСТУ Б В.2.7-34-2001 Щебінь для будівельних робіт із скельних гірських порід та відходів сухого магнітного збагачення залізистих кварцитів, гірничо-збагачувальних комбінатів і шахт України. Технічні умови; вапнякової муки - згідно з ГОСТ 14050-93 "Мука известняковая. Технические условия" та з іншою метою.