Вимоги, що висуваються до якості лікувальних грязей, передбачають такі нормативні показники:
- мікробіологічні показники, що вказують на придатність грязей до лікувального застосування й забезпечують їхню епідемічну безпеку;
- масова частка вологи, яка визначає ряд фізичних властивостей грязей, у тому числі пластичність та консистенцію, що дає змогу грязі утримуватися на тілі людини і мати високу теплоутримувальну здатність;
- засміченість мінеральними частками чи рослинними залишками, яка погіршує пластичність грязей, а при наявності великих уключень (кристалів, осколків раковин і ін.) викликає опіки;
- ступінь розкладення торфу (відсотку вмісту в ньому рослинних залишків, що розклались), яка визначає величину колоїдального комплексу, високі значення якого дають змогу використовувати торф як лікувальну грязь;
- опір зсуву, що характеризує пластично-в'язкі властивості грязей і, як наслідок, її придатність для грязьових аплікацій.