Збагачення каолінів проводиться в сухому і мокрому стані. Під час сухого збагачення каолін-сирець після сушки дезінтегрується із сепарацією у повітряних циклонах за крупністю частинок. Цей спосіб характеризується значними втратами каоліну і більш високою вартістю продукції.
При мокрому збагаченні дезінтеграція каоліну-сирцю і відділення глинистої фракції від піску проводиться у водному середовищі. Для поліпшення відділення глинистої фракції додають електроліти (електролітовий спосіб). Проте при такому способі якість продукції (особливо керамічної) погіршується, тому використовується ще і безелектролітовий спосіб збагачення. Для покращання фільтрації під час загущення каолінової суспензії вводяться коагулянти. Після фільтрації продукцію сушать до вологості 18-22%.
Під час збагачення нормальних каолінів одержують каоліновий і кварцовий концентрати, а під час збагачення лужних каолінів і кварц-польовошпат-каолінових пісків - одержують ще й польовошпатовий концентрат. Кварцові концентрати використовуються як скляні і будівельні піски та у виробництві керамічних виробів (у т.ч. порцеляни і фаянсу), абразивів (у т.ч. карбіду кремнію), а польовошпатові - для виробів кераміки і електрокераміки. Крупні кварцові піски від збагачення первинних каолінів використовуються для заповнення фільтрів очищення питних вод.
Якість каолінових, кварцових і польовошпатових концентратів регламентується у відповідності до вимог діючих державних стандартів і технічних вимог.