Геологічну будову родовища (ділянки родовища) слід детально вивчити і показати на геологічній карті масштабу 1:500-1:10000 (залежно від розмірів і складності будови родовища), детальних геологічних розрізах, погоризонтних планах та інших графічних матеріалах.
Геологічними і геофізичними матеріалами слід обґрунтовувати форму, умови залягання, розміри, внутрішню будову продуктивних покладів родовища, особливості рельєфу їхньої підошви і покрівлі, розташування різних технологічних типів і сортів каолінів, характер виклинювання покладів каолінів, взаємодію корисних копалин з місткими породами, наявні тектонічні порушення з детальністю, достатньою для обґрунтування підрахунку запасів і проектування будівництва гірничодобувного об'єкта.
У разі складного залягання покладу каоліну слід надавати карти ізоліній відміток покрівлі і підошви корисної копалини і планів ізопотужностей (ізопахіт) каолінів і розкривних порід.
На графічних матеріалах слід показувати контур ліцензійної площі, геологічні межі родовища, місцезнаходження ділянки першочергового відпрацювання каолінів та площі, у межах яких оцінені перспективні ресурси категорії Р . 1
Приповерхневі частини родовища слід вивчати з детальністю, яка дає змогу встановити потужність і склад розкривних порід, розташування виходів покладів корисних копалин на денну поверхню, покрівлю покладу каолінів і контури розмивів. Для цього, окрім вивчення природних відслонень, слід використовувати канави, розчистки, шурфи і свердловини, а також наземні методи геофізичних досліджень.