Інструкція із запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу, розд. IIІ, п. 23

Чинна редакція від 11.10.2013 · Наказ набрав чинності 26.11.2013

Інструкція із запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу → IIІ. Загальні положення

Періодичність Т n (дні) білення, осланцювання, обмивання, нанесення змочувально-зв’язувальних сумішей у всіх гірничих виробках (за винятком ділянок з інтенсивним пиловідкладенням у відкотних виробках) обчислюють за формулою

[ image ],

де

К

-

коефіцієнт, який характеризує тривалість захисної дії засобу, значення якого приймають:

при біленні, осланцюванні й обмиванні виробок - 1;

при зв’язуванні пилу змочувально-зв’язувальним розчином - 5;

при зв’язуванні пилу змочувально-зв’язувальною пастою - 20;

-

коефіцієнт, що враховує вплив вмісту метану в атмосфері виробки.

Для негазових шахт [ image ] приймають як такий, що дорівнює 1, а для газових (залежно від допустимого вмісту метану) - згідно з таблицею додатка 3 до цієї Інструкції;

δ відкл. (г/м - 3 )

-

нижня межа вибуховості вугільного пилу, що відклався (приймають за номограмою, наведеною на рисунку додатка 1 до цієї Інструкції);

Р t

-

інтенсивність пиловідкладення, г/(м - 3 × діб) (приймають для різних виробок або для різних ділянок виробок згідно з таблицею додатка 4 до цієї Інструкції, а для прилеглих до лав ділянок вентиляційних штреків довжиною до 200 м визначають згідно з пунктом 24 цього розділу).

При розрахунках параметрів та періодичності застосування заходів щодо пиловибухозахисту для загальношахтних виробок до обліку приймають найменшу нижню межу вибуховості вугільного пилу для розроблюваних шахтою пластів вугілля, а для групових виробок - найменшу з установлених для розроблюваних у цій групі пластів.