{ Пункт "а" частини першої статті 3 виключено на підставі Закону N 491-V ( 491-16 ) від 19.12.2006 }
Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
б) до осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі; ( Пункт "б" частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1745-III ( 1745-14 ) від 18.05.2000 )
Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
в) до осіб, що мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та (або) особливо тяжких злочинів; { Пункт "в" частини першої статті 3 в редакції Закону N 491-V ( 491-16 ) від 19.12.2006 }
г) до осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; { Частину першу статті 3 доповнено пунктом "г" згідно із Законом N 620/96-ВР від 19.12.96; із змінами, внесеними згідно із Законом N 491-V ( 491-16 ) від 19.12.2006 }
д) до осіб, яких засуджено за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім зазначених у пункті "г" цієї статті, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання. { Пункт "д" частини першої статті 3 в редакції Законів N 620/96-ВР від 19.12.96, N 491-V ( 491-16 ) від 19.12.2006 }
Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється.
Положення закону про амністію, які не відповідають вимогам цієї статті, не мають сили і застосуванню не підлягають.
( Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 620/96-ВР від 19.12.96 )