Іпотека майнового комплексу підприємства і його структурного підрозділу, якщо інше не передбачено законом чи договором, поширюється на все його майно, в тому числі на основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, відображені в самостійному балансі підприємства.
Заставодавець майнового комплексу підприємства зобов'язаний на вимогу заставодержателя надавати йому річний баланс.
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою майнового комплексу підприємства, заставодержатель має право вжити передбачених договором іпотеки заходів щодо оздоровлення фінансового становища підприємства, включаючи призначення представників до керівних органів підприємства, обмеження у праві розпоряджатися виробленою продукцією та іншим майном підприємства. Якщо вказані заходи не дали бажаних результатів, заставодержатель має право звернути стягнення на майно підприємства, що знаходиться в іпотеці.
Якщо це передбачено договором чи законом, майновий комплекс підприємства переходить до заставодержателя. У цьому разі остаточна оцінка предмета іпотеки визначається на момент переходу майнового комплексу підприємства за згодою заставодавця та заставодержателя, а при виникненні спору - за рішенням суду, арбітражного суду чи третейського суду. ( Частина четверта статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )