Ст. 15. Реєстрація застав

Про заставу · порівняння редакції від 1992-10-02 з редакцією від 1997-11-20

Абзаців змінено: 0, вилучено: 3, додано: 4, без змін: 0.

У випадках, передбачених частиною другою статті 13, заставодавці зобов'язані вести Книгу запису застав відповідного зразка та в порядку, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та у порядку, передбачених законом.

Заставодавець несе відповідальність за своєчасність і достовірність внесення відомостей про заставу в Книгу запису застав.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця у Державному реєстрі застав рухомого майна (далі - Державний реєстр), ведення якого покладається на держателя Державного реєстру застав рухомого майна.

Заставодавець зобов'язаний відшкодовувати потерпілим заставодержателю або третій особі в повному обсязі збитки, завдані несвоєчасним внесенням записів у Книгу запису застав, неповними або неточними записами, а також ухиленням від обов'язку надати Книгу запису застав для ознайомлення.

Державний реєстр застав рухомого майна та відомості, занесені до нього, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

( Стаття 15 в редакції Закону N 583/97-ВР від 21.10.97 - набирає чинності з 01.07.98 )

Закреслене — текст редакції від 1992-10-02, підкреслене — текст редакції від 1997-11-20. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1992-10-02 або 1997-11-20.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.