1. Головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень та в межах повноважень відповідних розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня до дати укладення енергосервісного договору подають на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді після погодження відповідним місцевим фінансовим органом (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 5 цього Закону.
2. Місцевий фінансовий орган погоджує або відмовляє у погодженні відповідних істотних умов енергосервісного договору у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій.
3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада затверджують або відмовляють у затвердженні відповідних істотних умов енергосервісного договору та надають відповідному розпоряднику бюджетних коштів письмове повідомлення про затвердження або про вмотивовану відмову у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій.
4. Підставою для відмови у погодженні (затвердженні) істотних умов енергосервісного договору є їх невідповідність вимогам законодавства щодо істотних умов енергосервісних договорів.