Строк запобіжного затримання визначається постановою про його застосування. Цей строк може бути скорочено або продовжено прокурором при дачі санкції на запобіжне затримання, але не може перевищувати максимального строку, передбаченого статтею 2 цього Закону. Після закінчення цього терміну особа, якщо в її діях не виявлено складу злочину, має бути негайно звільнена, про що повідомляється прокурор, який дав санкцію на затримання.
За рішенням прокурора, який дав санкцію на запобіжне затримання, або за рішенням прокурора вищої інстанції особа може бути звільнена до закінчення визначеного відповідною постановою строку запобіжного затримання.
Якщо протягом строку запобіжного затримання в діях особи встановлено ознаки злочину, щодо неї порушується кримінальна справа в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України. У разі обрання щодо цієї особи як запобіжного заходу взяття під варту час запобіжного затримання зараховується до строку перебування під вартою.