Перед або після здійснення фінансової операції суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує можливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції, вона підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу. Для цього в реєстрі фіксується особа, що здійснює фінансову операцію, вид фінансової операції та підстави для її здійснення, дата та сума. Порядок реєстрації фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється для банків - Національним банком України, а для інших суб'єктів фінансового моніторингу - Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від забезпечення здійснення фінансової операції у разі встановлення, що ця фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та зобов'язаний ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган про осіб, що здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.
У разі коли норма цього Закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Закону, або така, що регулює чи пов'язана з регулюванням відносин, які є предметом цього Закону, або коли положення різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків юридичних та фізичних осіб у відносинах з суб'єктами первинного та/або державного фінансового моніторингу, внаслідок чого є можливість як застосування фінансового моніторингу, так і його незастосування, відповідне рішення повинно прийматися на користь зазначених юридичних та фізичних осіб. Це положення застосовується також для вирішення питання про відповідальність суб'єктів первинного фінансового моніторингу за належне чи неналежне застосування цього Закону.
( Частину третю статті 7 виключено на підставі Закону N 345-IV ( 345-15 ) від 24.12.2002 - набуває чинності з 11.06.2003 року )
У разі коли суб'єкти первинного та/або державного фінансового моніторингу мають як інформацію щодо наявності ознак, що можуть свідчити про здійснення легалізації (відмивання) доходів, так і інформацію щодо відсутності таких ознак чи інформацію про неналежне віднесення фінансових операцій до таких, що мають такі ознаки та/або інформацію стосовно наявності ознак, що можуть свідчити про здійснення легалізації (відмивання) доходів не в прямій і однозначній формі, не спростовують зазначену протилежну інформацію або таке спростування потребує додаткових доказів, експертиз, інформації тощо, ознаки, що можуть свідчити про здійснення легалізації (відмивання) доходів вважаються не доведеними, фінансовий моніторинг не застосовується, а юридичні та фізичні особи, суб'єкти первинного та державного фінансового моніторингу не несуть відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів.
( Частину четверту статті 7 виключено на підставі Закону N 345-IV ( 345-15 ) від 24.12.2002 - набуває чинності з 11.06.2003 року )