Закону ( 1776-14 ) містить перелік обов'язків уповноважених банків, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, стосовно проведення відповідних операцій.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону ( 1776-14 ) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку виконання цих операцій здійснюють як Національний банк України, так і органи державної податкової служби. У зв'язку з цим слід враховувати, що передбачені статтею 18 Закону фінансові санкції за порушення встановленого порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти застосовуються до банків та суб'єктів підприємницької діяльності виключно органами державної податкової служби України. Правовідносини, які виникають у зв'язку із застосуванням таких санкцій, не є цивільно-правовими. Тому відсутні правові підстави для застосування до них строків позовної давності, передбачених Цивільним кодексом України ( 1540-06 ).
Арбітражним судам також слід мати на увазі, що Кодекс України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) визначає суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення лише фізичну особу (у тому числі службову), а не юридичну особу (підприємство, установу, організацію). Отже не має правових підстав для застосування статті 38 названого Кодексу ( 80731-10 ) до правовідносин, які виникають у зв'язку із застосуванням органами державної податкової служби до підприємств, установ та організацій встановлених Законом ( 1776-14 ) фінансових санкцій.
Заступник Голови Вищого арбітражного суду України А.Осетинський