Ст. 7. Гарантійні зобов'язання

Про захист прав споживачів · порівняння редакції від 1991-05-12 з редакцією від 1994-01-15

Абзаців змінено: 0, вилучено: 16, додано: 1, без змін: 0.

1. Споживач (покупець) при виявленні недоліків або фальсифікації товару протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, має право за своїм вибором вимагати від продавця або заміни аналогічним товаром належної якості, або відповідного зменшення його купівельної ціни, або безоплатного усунення недоліків товару чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення, або розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Службові особи органів державної виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів, зобов'язані суворо додержувати законодавства України, а також прав громадян, підприємств, установ та організацій, що охороняються законом. Вони зобов'язані не розголошувати відомості, отримані під час здійснення своїх повноважень і які становлять державну або іншу таємницю, що охороняється законом. За невиконання або неналежне виконання службовими особами своїх обов'язків вони притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

2. Вимоги споживача (покупця), що випливають з пункту 1 цієї статті, пред'являються торговельному підприємству продавцю за місцем купівлі товару або його представникові за місцем знаходження споживача (покупця).

Функції представників торговельних підприємств-продавців системи державної торгівлі та системи споживчої кооперації виконує будь-яке торговельне підприємство цих систем, що реалізує аналогічні товари.

Торговельні підприємства-продавці, засновані на інших формах власності, самостійно визначають своїх представників.

3. Продавець (його представник) зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у споживача.

Доставка товарів продавцю (його представнику) та їх повернення споживачу здійснюються силами і засобами продавця (його представника).

В разі невиконання даного зобов'язання, а також при відсутності продавця (його представника) в місці знаходження споживача доставка і повернення товарів можуть бути здійснені споживачем за їх рахунок.

4. При наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості - протягом 14 днів або за домовленістю сторін.

При відсутності товару вимога споживача про заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту відповідної заяви.

5. При пред'явленні споживачем (покупцем) вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунені протягом 14 днів або за згодою сторін.

На вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної моделі (марки, типу).

За кожний день затримки виконання вимоги про надання на час ремонту товару аналогічної моделі (марки, типу) та за кожний день затримки усунення недоліків понад встановлений строк (14 днів) споживачу виплачується неустойка в розмірі одного процента роздрібної ціни товару.

Виготовлювач разом з продавцем на договірній основі передбачають для цього обмінний фонд товарів.

6. Виготовлювач зобов'язаний відшкодувати всі витрати торговельного підприємства, що розглядає претензію споживача (покупця) до виробленого товару.

Торговельне підприємство-продавець товарів зобов'язане в місячний строк відшкодувати торговельному підприємству, що не є продавцем товару, збитки, яких останнє зазнало у зв'язку із задоволенням вимог споживача (покупця), передбачених цією статтею.

7. Вимоги споживача (покупця), передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець (його представник) доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем (покупцем) правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Закреслене — текст редакції від 1991-05-12, підкреслене — текст редакції від 1994-01-15. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1991-05-12 або 1994-01-15.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.