1. Експортною ціною товару вважається ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в Україну з країни експорту.
2. У разі, якщо експортну ціну не встановлено або вважається, що вона є необгрунтованою (внаслідок наявності партнерства або компенсаційної угоди чи домовленості між експортером, імпортером або третьою стороною), експортна ціна може конструюватися:
1) на основі ціни, за якою імпортовані товари вперше перепродаються незалежному покупцю;
2) або на іншій прийнятній та обгрунтованій основі, якщо товари не перепродаються незалежному покупцю або не перепродаються в тому стані, в якому вони були імпортовані.
3. У випадках, зазначених у частині другій цієї статті, з метою встановлення обгрунтованої експортної ціни товару, який є об'єктом розгляду, на митній території України здійснюється коригування всіх витрат, включаючи податки і збори (обов'язкові платежі), що сплачуються у разі імпорту і перепродажу, а також одержаних прибутків.
4. У витрати, що коригуються, включаються, як правило, витрати, здійснені імпортером, але оплачені у межах України або за її межами кожною стороною, яка може бути партнером чи стороною, що уклала компенсаційну угоду з імпортером, експортером або третьою стороною. Коригування здійснюється, зокрема, щодо:
1) витрат на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження), а також додаткових витрат;
2) мита, антидемпінгового мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються у зв'язку з імпортом або продажем товарів;
3) обгрунтованих величин торговельних, адміністративних та інших загальних витрат, а також прибутку.