СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
22.05.2003
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України <...>,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом П-ка С. А., Р-ка В. С. до ЗАТ "Видавництво...", Л-ко І. З., К-ва С. А. про захист честі, гідності і ділової репутації, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ЗАТ <...> на рішення Ватутінського районного суду м. Києва від 12.07.2001 та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 31.10.2001 ВСТАНОВИЛА:
В червні 2000 року П-ко С. А. та Р-ко В. С. звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що викладені відповідачами в газеті "Б." в N 18 (381) від 01.05.2000 8 позицій відомостей не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію. Також вказували, що поширені відомості завдали їм моральної шкоди, яку вони оцінюють у розмірі 2000000 грн. Просили стягнути заподіяну шкоду в таких розмірах: з автора статті - журналіста Л-ко І. З. - 27250 грн., редактора відділу К-ва С. А. - 81750 грн. і з видавництва "ЗАТ..." - 991000 грн. на підставі ст. ст. 7, 440, 4401 ЦК України ( 1540-06 ), ст. ст. 44, 47, 49 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ), ст. ст. 3, 26, 37, 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ).
Рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 12.07.2001, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 31.10.2001, позов задоволено частково. Постановлено визнати, що викладені відповідачами в статті <...>, опублікованій в газеті "Б." N 18 (381), відомості не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію позивачів. Відповідачів зобов'язано в місячний термін спростувати вказані відомості в номері газети "Б." на тій самій полосі і тим самим шрифтом. Стягнуто з відповідачів на користь позивачів заподіяну моральну шкоду в сумі 600 грн.
В касаційній скарзі представник ЗАТ просить скасувати постановлені судові рішення і відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Зокрема, скаржник вказує на порушення судом ст. ст. 9, 34 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. ст. 9, 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини ( 995_004 ), ст. ст. 27, 202, 203 ЦПК України ( 1501-06, 1502-06 ), ст. ст. 7, 440-1 ЦК України ( 1540-06 ), ст. ст. 2, 26, 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ).
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги частково з підстав, передбачених ст. ст. 7, 440-1 Цивільного кодексу ( 1540-06 ), місцевий та апеляційний суди виходили з того, що 8 позицій інформації, поміщеної в <...>, опублікованій в газеті, є такими, що не відповідають дійсності та ганьблять честь і гідність позивачів <...> і її поширенням завдано моральної шкоди потерпілим у розмірі 600 грн.
Проте з таким висновком безспірно погодитись не можна, оскільки суд, на порушення вимог ст. ст. 202, 202-1 ЦПК України ( 1502-06 ), не з'ясував фактів, з якими матеріальний закон пов'язує настання цивільної відповідальності.
Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ) від 23.09.97 (в редакції, що діяла на час розгляду справи) у разі конфлікту щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом і засобом масової інформації, з одного боку, та органом державної влади або місцевого самоврядування чи офіційною, посадовою особою (офіційними посадовими особами) - з іншого суд визначається щодо наявності злого умислу журналіста чи засобу масової інформації, а також враховує наслідки використання потерпілим можливостей позасудового (досудового) спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності та врегулювання конфлікту в цілому.
В порушення цих вимог, суди не з'ясували, чи журналісти та засіб масової інформації усвідомлювали її неправдивість (недостовірність).
Оскільки рішення постановлені з порушенням норм процесуального і матеріального законодавства, то вони не можуть залишатись без зміни.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ЗАТ <...> задовольнити частково.
Рішення Ватутінського районного суду м. Києва від 12.07.2001 та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 31.10.2001 скасувати, а справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.