Ст. 20. Відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення

{Стаття 20 набирає чинності з 1 січня 2007 року згідно з пунктом 1 статті 21 цього Закону}

Особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, несуть відповідальність згідно з законом.

За порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання у разі:

роздрібної реалізації тютюнових виробів без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів і інформаційного напису про вміст нікотину та смоли в диму однієї сигарети (щодо сигарет), - від п'ятдесяти гривень до десяти тисяч гривень;

порушення вимог статей 10, 10 - 1, 12, 12 - 1, 12 - 2, 12 - 3, 12 - 4 цього Закону - двадцять тисяч гривень;

{Абзац другий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1824-VI від 21.01.2010 ; в редакції Закону № 1978-IX від 16.12.2021 }

роздрібної реалізації тютюнових виробів, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, - від ста гривень до двадцяти тисяч гривень;

порушення вимог статті 11 - 1 цього Закону - тридцять тисяч гривень;

роздрібної реалізації тютюнових виробів з використанням на їх упаковці слів, що містять додаткові характеристики тютюнових виробів: "з низьким вмістом смоли", "легкі", "суперлегкі", "ультралегкі", аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що такий тютюновий виріб менш шкідливий для здоров'я, - від п'ятдесяти гривень до десяти тисяч гривень;

{Абзац третій частини другої статті 20 в редакції Закону № 1978-IX від 16.12.2021 }

імпорту, оптової реалізації тютюнових виробів на території України без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів і інформаційного напису про вміст нікотину та смоли в диму однієї сигарети (щодо сигарет), - від п'ятисот гривень до десяти тисяч гривень;

повторного протягом року порушення вимог статей 10, 10 - 1, 11 - 1, 12, 12 - 1, 12 - 2, 12 - 3, 12 - 4 цього Закону - п’ятдесят тисяч гривень;

{Абзац п'ятий четвертий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом в редакції Закону № 1824-VI 1978-IX від 21.01.2010 16.12.2021 }

імпорту, оптової реалізації тютюнових виробів на території України, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, - від тисячі гривень до двадцяти тисяч гривень;

реалізації (продажу) тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років, чи реалізації (продажу) тютюнових виробів в одиничних пачках, що містять менше 20 сигарет, сигарил або цигарок, чи поштучно (крім сигар) - шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

імпорту, оптової реалізації тютюнових виробів з використанням на їх упаковці слів, що містять додаткові характеристики тютюнових виробів: "з низьким вмістом смоли", "легкі", "суперлегкі", "ультралегкі", аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що такий тютюновий виріб менш шкідливий для здоров'я, - від п'ятисот гривень до десяти тисяч гривень;

{Абзац п'ятий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1824-VI від 21.01.2010 ; в редакції Закону № 1978-IX від 16.12.2021 }

виробництва та введення в обіг на території України тютюнових виробів без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів і інформаційного напису про вміст нікотину та смоли в диму однієї сигарети (щодо сигарет), - від двох тисяч гривень до двадцяти тисяч гривень;

розміщення кальяну або куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у місцях, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, крім приміщень закладів ресторанного господарства, - одна тисяча гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - десять тисяч гривень;

{Абзац восьмий шостий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом в редакції Закону № 1824-VI 1978-IX від 21.01.2010 16.12.2021 }

виробництва та введення в обіг на території України тютюнових виробів, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, - від п'яти тисяч гривень до п'ятдесяти тисяч гривень;

розміщення попільничок чи кальяну або куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства - три тисячі гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п’ятнадцять тисяч гривень;

виробництва та введення в обіг на території України тютюнових виробів з використанням на їх упаковці слів, що містять додаткові характеристики тютюнових виробів: "з низьким вмістом смоли", "легкі", "суперлегкі", "ультралегкі", аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що такий тютюновий виріб менш шкідливий для здоров'я, - від двох тисяч гривень до двадцяти тисяч гривень;

{Абзац сьомий частини другої статті 20 в редакції Закону № 1978-IX від 16.12.2021 }

розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень;

нерозміщення інформації, передбаченої частиною четвертою статті 13 цього Закону, порушення вимог частини шостої статті 13 цього Закону - одна тисяча гривень;

{Абзац одинадцятий восьмий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1824-VI від 21.01.2010 ; в редакції Закону № 4844-VI 1978-IX від 24.05.2012 16.12.2021 }

невідведення спеціальних місць для куріння, необладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації, передбаченої частиною п’ятою статті 13 цього Закону, - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.

порушення вимог статей 16, 16 - 1 чи 16 - 2 цього Закону - тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п’ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

{Абзац дванадцятий дев'ятий частини другої статті 20 в редакції Закону № 4844-VI 1978-IX від 24.05.2012 16.12.2021 }

порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів - від тридцяти тисяч гривень до п'ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

{Частину другу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом № 3778-VI від 22.09.2011 }

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може бути оскаржено до суду.

{Частина третя статті 20 в редакції Закону № 1512-VI від 11.06.2009 }

Фінансові санкції, накладені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, стягуються у встановленому законом порядку.

У разі невиконання в добровільному порядку суб’єктами господарювання рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

{Частина четверта статті 20 в редакції Закону Законів № 1512-VI від 11.06.2009 , № 1978-IX від 16.12.2021 }

Фінансові санкції, передбачені частиною другою цієї статті, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт порушення.

{Частина п'ята статті 20 в редакції Закону № 1512-VI від 11.06.2009 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 }

Про вчинення правопорушення, зазначеного у частині другій цієї статті, уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, складається акт, який разом з письмовим поясненням керівника відповідного суб'єкта господарювання та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

{Частина шоста статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1512-VI від 11.06.2009 }

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині шостій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформляється постановою, що надсилається суб'єкту господарювання, на якого накладено фінансові санкції, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи.

Накладення фінансових санкцій не звільняє осіб, винних у порушенні цього Закону, від дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності, встановленої законами України.