Ст. 19. Завдання та функції державної служби зайнятості

1. Державна служба зайнятості:

аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу, інформує населення й державні органи управління про стан ринку праці;

інформує громадян, підприємства, установи, організації, органи державної влади щодо наявності вільних робочих місць на підставі отриманих нею даних від роботодавців, забезпечує вільний доступ до інформації про попит на робочу силу осіб, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, та сприяє роботодавцям у доборі працівників;

консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення;

веде облік осіб, які до неї звертаються за сприянням у працевлаштуванні, наданих їм послуг, реєструє громадян у встановленому порядку як безробітних;

веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;

сприяє громадянам у підборі підходящої роботи, бере участь в організації оплачуваних громадських робіт;

здійснює у порядку, встановленому законодавством, збір та опрацювання адміністративних даних, які відображають стан ринку праці та становище в сфері зайнятості населення; { Пункт 1 статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002 }

надає особам, які до неї звертаються, соціальні та інші послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону, здійснює виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників;

здійснює у порядку, встановленому законодавством, перевірку достовірності поданих особою даних, які є підставою для надання статусу безробітного, виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг;

організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання;

здійснює у порядку, встановленому законодавством, збирання та опрацювання адміністративних даних щодо діяльності державної служби зайнятості;

надає послуги по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню; { Абзац пункту 1 статті 19 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }

бере участь у здійсненні наукових досліджень з питань зайнятості населення, ринку праці та соціального захисту населення від безробіття, вивчає міжнародний досвід з метою вдосконалення своєї діяльності, виступає замовником наукових робіт, досліджень, методичного забезпечення тощо;

реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову;

здійснює міжнародне співробітництво у розв’язанні проблем зайнятості населення;

бере участь у підготовці перспективних і поточних державної і територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття.

здійснює реєстрацію укладеного у письмовій формі трудового договору між працівником і фізичною особою;

2. Державна служба зайнятості має право:

видає роботодавцям, іноземцям та особам без громадянства дозволи на використання праці (послуг) іноземців та осіб без громадянства, веде базу даних виданих дозволів, контролює дотримання законодавства у цій сфері;

одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників; { Абзац другий пункту 2 статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002, N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }

застосовує в порядку, встановленому законодавством, фінансові санкції та адміністративні штрафи до роботодавців та їх посадових осіб, які порушили вимоги цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ).

розробляти і вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад пропозиції про встановлення для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, квоти прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, та направляти таких громадян для їх працевлаштування;

{ Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законами N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97, N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002, N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006; в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань; { Абзац четвертий пункту 2 статті 19 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006 }

направляти безробітних громадян за їх бажанням на оплачувані громадські роботи;

укладати за дорученням підприємств, установ і організацій всіх форм власності договори з громадянами при їх працевлаштуванні з попереднім (у разі потреби) професійним навчанням, оплатою вартості проїзду, добових, а також подавати допомогу при переїзді на нове місце проживання та праці за рахунок коштів підприємств, установ і організацій;

розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення;

в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати; { Абзац дев'ятий частини першої пункту 2 статті 19 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }

вносити пропозиції до місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад про зупинення на строк до 6 місяців рішення підприємств про вивільнення працівників у разі утруднення їх наступного працевлаштування з одночасною частковою або повною компенсацією витрат підприємств, викликаних цією відстрочкою, у порядку, визначеному законодавством України; { Абзац десятий частини першої пункту 2 статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }

стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; { Частину першу пункту 2 статті 19 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }

компенсувати до 50 процентів витрат підприємствам, установам і організаціям на перепідготовку працівників, які підлягають скороченню у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, за умови їх працевлаштування. { Частину першу пункту 2 статті 19 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }

Розміри витрат та джерела їх фінансування у випадках, передбачених цим пунктом, визначаються відповідно до законодавства України рішеннями місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування за поданням координаційних комітетів сприяння зайнятості. { Частина друга пункту 2 статті 19 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 }