1. Заходи щодо сприяння зайнятості населення спрямовуються на:
1. Перелік (види) соціальних послуг у сфері зайнятості визначається цим Законом та статтею 7 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" і включає:
1) забезпечення відповідності рівня професійної кваліфікації працездатних осіб потребам ринку праці;
1) інформаційні послуги;
2) створення умов для активного пошуку роботи безробітними;
2) консультаційні послуги;
3) підвищення конкурентоспроможності осіб на ринку праці.
3) професійну орієнтацію;
2. До заходів щодо сприяння зайнятості населення належать:
4) професійне навчання;
5) індивідуальне планування працевлаштування;
6) послуги для роботодавців;
7) послуги з працевлаштування;
8) інші послуги, пов’язані із працевлаштуванням, передбачені порядком надання соціальних послуг суб’єктам ринку праці у сфері зайнятості.
Соціальні послуги суб’єктам ринку праці надаються кар’єрними радниками, спеціалізованими кар’єрними радниками, консультантами по роботі з роботодавцями у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. До заходів сприяння зайнятості населення належать:
1) професійна орієнтація та професійне навчання;
2) стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення нових робочих місць та місць, працевлаштування безробітних;
3) сприяння самозайнятості населення, організації підприємницької діяльності;
{Пункт 3 частини другої статті 24 в редакції Закону № 2220-IX від 21.04.2022 }
4) сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем, проходженню стажування у роботодавця;
4) сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем та запровадження стимулів для стажування на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб, які застосовують найману працю, молоді, яка навчається;
5) сприяння зайнятості осіб, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
5) сприяння зайнятості осіб з інвалідністю;
6) забезпечення участі безробітних у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру;
7) створення стимулів для інтеграції на ринок праці непрацюючих працездатних осіб з числа членів малозабезпечених сімей.
7) інші програми сприяння зайнятості населення, які запроваджуються окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.
{Частину другу статті 24 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 646-IX від 02.06.2020 }
3. Індивідуальне планування працевлаштування полягає у визначенні переліку та послідовності надання соціальних послуг у сфері зайнятості, залучення до заходів сприяння зайнятості населення на ринку праці, на які має право зареєстрований безробітний з урахуванням результатів його профілювання, що відображається в індивідуальному плані працевлаштування.
3. Роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Профілювання здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
{Абзац перший частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 }
Примірна форма, порядок складання та ведення індивідуального плану працевлаштування зареєстрованого безробітного затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
{Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2148-VIII від 03.10.2017 , № 646-IX від 02.06.2020 , № 2220-IX від 21.04.2022 ; в редакції Закону № 2622-IX від 21.09.2022 }
Порядок надання роботодавцю права на зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зарахування стажу особам, працевлаштованим відповідно до цієї частини, затверджується Кабінетом Міністрів України.