1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, соціального захисту населення, здійснює державний нагляд у сфері соціального страхування від нещасного випадку та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у частині забезпечення відповідності законодавству рішень уповноваженого органу управління.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці:
1) опрацьовує за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, уповноваженого органу управління, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і професійних спілок проекти загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання, бере участь у розробленні та виконанні інших державних і галузевих програм;
2) проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам;
{Пункт 3 частини другої статті 46 виключено на підставі Закону № 3992-IX від 08.10.2024 }
4) здійснює контроль за своєчасністю та об’єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків;
5) бере участь у розслідуванні обставин і причин аварій, розкрадання та втрат вибухових матеріалів, у межах компетенції приймає за матеріалами таких розслідувань відповідні рішення, спільно з представниками інших органів виконавчої влади бере участь у комісіях з розслідування нещасних випадків на виробництві.
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, безперешкодно здійснює перевірки в адміністративних приміщеннях територіальних органів уповноваженого органу управління з питань призначення, нарахування та здійснення страхових виплат, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, має право з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від територіальних органів необхідні для виконання своїх повноважень копії або витяги з документів.
4. Метою нагляду є контроль за додержанням страхувальниками та уповноваженим органом управління законодавства про соціальне страхування.
5. Якщо уповноваженим органом управління прийнято рішення з порушенням законодавства про соціальне страхування або страхувальник не виконує вимог цього Закону, органи державного нагляду, зазначені у частині першій цієї статті, вказують на допущені порушення та встановлюють строк для їх усунення. Якщо у строк, установлений органами державного нагляду, уповноважений орган управління або страхувальник не усуне порушення, органи державного нагляду скасовують незаконне рішення з подальшим відшкодуванням збитків за рахунок уповноваженого органу управління або страхувальника. Невиконання цієї вимоги тягне за собою встановлену законом відповідальність посадових осіб уповноваженого органу управління або страхувальника з подальшим виконанням вимог органів державного нагляду. Уповноважений орган управління може оскаржити рішення органу державного нагляду в суді. Рішення органу державного нагляду може бути оскаржено страхувальником в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та/або до адміністративного суду.
{Частина п'ята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }