1. Місцеве господарство забезпечує безпосереднє задоволення потреб населення і функціонування системи місцевого самоврядування.
2. Місцеве господарство складається з підприємств (об'єднань), організацій, установ, об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
3. До складу місцевого господарства можуть включатися за згодою власника підприємства (об'єднання), організації та установи, які не перебувають у комунальній власності і діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення.
За згодою населення і органів місцевого самоврядування до складу місцевого господарства може бути також включено об'єкти, створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їхні добровільні внески.
4. Місцеві Ради народних депутатів у межах своєї компетенції можуть надавати підприємствам (об'єднанням), організаціям та установам, які входять у місцеве господарство, переважне право користування місцевими земельними та іншими природними ресурсами, матеріально-технічним постачанням з місцевих фондів.
5. Місцеві Ради народних депутатів мають право без погодження з вищестоящими органами створювати за рахунок наявних у них коштів підприємства, організації і соціально-культурні установи.
6. Місцеві Ради народних депутатів координують діяльність підприємств (об'єднань), організацій та установ місцевого господарства.