1. Молоді громадяни СРСР мають усю повноту соціально-економічних, політичних і особистих прав та свобод і несуть обов'язки, передбачені для громадян СРСР Конституцією СРСР, конституціями республік та іншими законодавчими актами.
Будь-які прямі чи непрямі обмеження прав і свобод (дискримінація) молодих громадян залежно від віку, крім передбачених законом, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законодавством Союзу РСР і республік.
Не допускається покладення на молодих громадян будь-яких додаткових обов'язків, у тому числі в галузі дотримання державного і громадського порядку, порівняно з обов'язками, встановленими для інших громадян, за винятком випадків, коли такі обов'язки спеціально передбачено законодавчими актами Союзу РСР і республік.
2. Особливим захистом держави користуються особи, які не досягли 18 років (неповнолітні). Держава, виходячи з того, що неповнолітні з огляду на свій вік не можуть повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, обмежує їхню здатність своїми діями набувати права, створювати для себе обов'язки і нести юридичну відповідальність, а також встановлює особливий порядок здійснення їхніх прав. Неповний обсяг дієздатності молодих громадян, а так само спеціальний порядок здійснення їхніх прав можуть встановлюватися тільки законом.
Передбачені законом примусові заходи виховного характеру, в тому числі ті, що не є кримінальним покаранням, застосовуються до неповнолітніх громадян тільки за вироком або відповідно за рішенням суду.
Державні органи і посадові особи, педагогічні і соціальні працівники не можуть використовувати щодо неповнолітніх заходи впливу, засновані на публічному поширенні відомостей про вчинені неповнолітніми діяння, які містять ознаки злочину, і правопорушення, за винятком випадків, коли названі заходи є видом кримінального покарання або адміністративного стягнення чи належать до примусових заходів виховного характеру, які застосовуються за рішенням суду.