Основними напрямами діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є:
здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища;
вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення;
підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб;
проведення санітарно-епідеміологічних розслідувань захворювань, спричинених інфекційними хворобами, масовими неінфекційними захворюваннями, отруєнь та радіаційних уражень людей і здійснення контролю за усуненням їх причин та умов виникнення і поширення;
{Абзац шостий статті 33 в редакції Закону № 1602-VII від 22.07.2014 }
державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь;
видача висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами;
{Статтю 33 доповнено абзацом згідно із Законом № 1288-XIV від 14.12.99 )
встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів, та видача гігієнічного сертифіката на неї;
{Статтю 33 доповнено абзацом згідно із Законом № 1288-XIV від 14.12.99 }
методичне забезпечення та здійснення контролю під час визначення рівня небезпечності відходів.
{Статтю 33 доповнено абзацом згідно із Законом № 1288-XIV від 14.12.99 }