У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);
житлова кімната у гуртожитку - окреме житлове приміщення у гуртожитку, призначене та придатне для постійного проживання у ньому;
житловий блок (секція) у гуртожитку - житлове приміщення, що складається з декількох (двох і більше) житлових кімнат, мешканці яких мають можливість користуватися допоміжними приміщеннями у гуртожитку. Належність відповідних приміщень до житлового блоку (секції) визначається проектною документацією на гуртожиток;
житлові приміщення у гуртожитку - приміщення гуртожитку (житлові кімнати, житлові блоки (секції), призначені та придатні для постійного проживання у них;
нежитлові приміщення у гуртожитку - приміщення адміністративного, господарського та іншого призначення (для проведення культурно-масових заходів та навчання, спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування тощо), які входять до житлового комплексу гуртожитку, але не належать до житлових приміщень і є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин.
{ Закон {Закон доповнено статтею 1-1 1 - 1 згідно із Законом N № 3716-VI ( 3716-17 ) від 08.09.2011 }