1. Забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України, що випливають з її членства у Стокгольмській конвенції про стійкі органічні забруднювачі, здійснює національний координаційний центр.
2. Національний координаційний центр розробляє, переглядає та оновлює Національний план виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі, забезпечує інформування та обмін інформацією в порядку, встановленому зазначеною конвенцією.
3. Заборона та обмеження виробництва і використання, а також імпорту та експорту хімічних речовин, визначених у додатку А та додатку В до Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі, встановлюються відповідно до статті 45 цього Закону.
4. Хімічні речовини, визначені за результатом оцінки безпечності хімічної речовини відповідно до статті 25 цього Закону як стійкі, біоакумулятивні та токсичні для довкілля, вважаються особливо небезпечними хімічними речовинами, які становлять неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, що неможливо контролювати, та виробництво, використання або надання на ринку України яких обмежується відповідно до статті 45 цього Закону.