1. Моніторинг загроз хімічній безпеці здійснюється з метою оперативного виявлення загроз хімічній безпеці, перевірки рівня загроз хімічній безпеці з відомих джерел, здійснення відповідних заходів щодо мінімізації таких загроз і ризиків, а також з метою перевірки ефективності реалізованих заходів щодо мінімізації загроз хімічній безпеці та контролю ризиків.
2. Виявлені загрози хімічній безпеці, а також заходи щодо їх мінімізації вносяться до Реєстру загроз хімічній безпеці.
3. Моніторинг загроз хімічній безпеці включає:
1) пошук та збір даних за ознаками наявності загроз хімічній безпеці;
2) аналіз отриманих даних, розподіл виявлених загроз за ступенем ризику, пошук взаємозв’язку між виявленою загрозою та її джерелом;
3) звіт за результатами здійснення моніторингу.
4. Ознаками наявності загроз хімічній безпеці є інформація про:
1) забруднення небезпечними хімічними речовинами довкілля та/або його об’єктів, отримана державною системою моніторингу довкілля;
2) забруднення небезпечними хімічними речовинами питної води, отримана внаслідок здійснення моніторингу дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних, радіологічних показників стану водних об’єктів, призначених для питного водопостачання, і систем питного водопостачання відповідно до законодавства;
3) рівень забруднювальних (небезпечних) речовин, залишків пестицидів та пестицидів, ветеринарних препаратів лікарських засобів і біоцидів у харчових продуктах та кормах відповідно до законодавства про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження;
{Пункт 3 частини четвертої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 }
4) гострі та хронічні отруєння хімічними речовинами серед населення та інформація про встановлений взаємозв’язок між захворюванням та тривалим незначним впливом хімічних речовин, отримана внаслідок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду відповідно до законодавства;
5) інша інформація про небезпеку та ризики, зазначена в Інформаційній системі забезпечення хімічної безпеки.
5. Моніторинг загроз хімічній безпеці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, щорічно за результатами здійснення моніторингу загроз хімічній безпеці подає звіт із пропозиціями прийняти або вдосконалити відповідні заходи щодо мінімізації загроз хімічній безпеці та контролю ризиків до інших уповноважених центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, а також до Служби безпеки України.
7. Уповноважені органи виконавчої влади у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією у межах своїх повноважень беруть участь у здійсненні моніторингу загроз хімічній безпеці шляхом оперативного надання відповідної інформації, визначеної частиною четвертою цієї статті, а також інформації про інші виявлені ними ознаки наявності загроз хімічній безпеці центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки.