Ст. 24. Службовий паспорт України

Чинна редакція від 27.06.2026 · Закон набрав чинності 06.12.2012

Розділ III. ДОКУМЕНТИ, ЩО ОФОРМЛЯЮТЬСЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАСОБІВ ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО ДЕМОГРАФІЧНОГО РЕЄСТРУ

{Назва статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1474-VIII від 14.07.2016}

1. Службовий паспорт України є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та надає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну.

{Частина перша статті 24 в редакції Закону № 1474-VIII від 14.07.2016}

2. Службовий паспорт України є дійсним для виїзду з України в усі держави світу та повернення в Україну з усіх держав світу.

3. Службовий паспорт України оформляється і видається у порядку, встановленому Президентом України.

4. Службовий паспорт України виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 або 64 сторінок і сторінки даних.

5. До службового паспорта України вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

7-1) дата народження;

{Частину п'яту статті 24 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 1474-VIII від 14.07.2016}

8) унікальний номер запису в Реєстрі;

9) стать;

10) місце народження;

11) дата видачі документа;

12) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

13) дата закінчення строку дії документа;

14) відцифрований образ обличчя особи;

15) відцифрований підпис особи.

6. Усі друковані написи у службовому паспорті України, а також відомості про особу зазначаються українською та англійською мовами.

7. Службовий паспорт України містить напис українською та англійською мовами: "Паспорт є власністю України" і текст українською та англійською мовами: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усі компетентні органи влади безперешкодно пропускати пред'явника цього паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.