СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
25.11.2004
(Витяг)
У липні 2001 р. В. звернувся до суду з позовом до П. про визнання заповіту недійсним. Заперечуючи проти позову, П. у січні 2002 р. звернулась із зустрічним позовом до В. про визнання заповіту недійсним з інших підстав.
Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 13 лютого 2003 р. в задоволенні первісного позову відмовив, а зустрічний позов задовольнив.
Апеляційна скарга В. на зазначене рішення ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 1 квітня 2003 р., залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2003 р., визнана неподаною й повернена скаржнику.
У касаційній скарзі В. просив зазначені ухвали суду скасувати, пославшись на те, що вони постановлені з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК ( 1503-06 ) до апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, оформлених з порушенням вимог, встановлених ст. 293 цього Кодексу, а також апеляційної скарги, не оплаченої державним митом, застосовуються правила ст. 139 цього Кодексу.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2003 р. В. зобов'язано в строк до 23 березня 2003 р. усунути наявні в апеляційній скарзі недоліки, а саме: викласти її зміст чітким машинописним текстом, зазначити повну й точну назву осіб, які беруть участь у справі, місце їх проживання або тимчасового перебування, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, а також надати квитанцію про сплату державного мита.
Визнаючи апеляційну скаргу неподаною, суд виходив з того, що В. у встановлений судом строк не усунув зазначених в ухвалі судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2003 р. недоліків скарги та на порушення вимог ч. 5 ст. 293 ЦПК ( 1503-06 ) не надав копії апеляційної скарги з додатковими матеріалами в кількості примірників відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі.
Проте суд, залишаючи апеляційну скаргу В. без руху, надав йому строк для усунення наявних у скарзі недоліків, серед яких не було зазначено необхідності надання копій апеляційної скарги з додатковими матеріалами в кількості примірників відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі.
Як убачається з матеріалів справи, у наданий судом строк В. усунув недоліки апеляційної скарги й надіслав її 23 березня 2003 р. на адресу Оболонського районного суду м. Києва.
За таких обставин ухвали суду підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права, тому Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ), касаційну скаргу В. задовольнила; ухвалу судді Оболонського районного суду м. Києва від 1 квітня 2003 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2003 р. скасувала і направила справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги В. до розгляду.