Про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, та визнання векселів такими, що не мають вексельної сили

Постанова від 2008-06-24 № 38/51 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2008 N 38/51

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.08.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді М.В.Кузьменка,

судді В.М.Палій, судді В.І.Шаргала,

розглянувши касаційну Компанії "SITI - B&T Group S.p.A" скаргу

на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 р.

у справі N 38/51

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем"

до Компанії "SITI - B&T Group S.p.A"

про визнання виконавчих написів N 549 від 30.01.2007, N 1353 від 01.03.2007 про протест у неплатежі векселів такими, що не підлягають виконанню, та визнання векселів такими, що не мають вексельної сили,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Сидоренко І.О. (довіреність у справі),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. (суддя Власов Ю.Л.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 р. (головуючий, суддя Андрієнко В.В., судді Малетич М.М., Студенець В.І.), клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково: зупинено стягнення з ТОВ "Атем" коштів в сумі 302 047,19 грн. на підставі виконавчого напису N 549, вчиненого 30.01.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В.

При цьому суди двох інстанцій керувалися ст. ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ), ст. 50 Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ), ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) та виходили з того, що у випадку стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку з позивача за спірними виконавчими написами, вирішення спору по суті у даній справі стане неможливим, оскільки виконавчі написи будуть вже виконаними, відповідно предмет спору відсутнім, тому захист прав позивача у визначений ст. 50 Закону України "Про нотаріат" спосіб буде неможливим. За висновком судів, виконання рішення суду, у разі задоволення позову, також буде неможливим, бо стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку з позивача коштів за спірними виконавчими написами, унеможливить виконання рішення суду про визнання цих виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, оскільки ці виконавчі написи будуть вже фактично виконаними.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та припинити провадження у справі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати виконавчі написи та протести у неплатежі векселів, вчинених приватним нотаріусом Каплун Ю.В., такими, що не підлягають виконання, та визнати векселі такими, що не мають вексельної сили.

Відповідно до ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ), господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належать, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, встановивши той факт, що державним виконавцем ДВС у Голосіївському районі міста Києва прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса, який оспорюється позивачем у даній справі, суд першої інстанції підставно задовольнив клопотання останнього та вжив заходів, передбачених ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ), щодо зупинення стягнення з позивача на підставі виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, щодо непідсудності даної справи господарським судам, колегія суддів відхиляє, оскільки вони фактично зводяться до заперечень щодо порушення провадження у даній справі, і можуть бути включені скаржником до апеляційної чи касаційної скарги на рішення та постанову господарських судів, прийнятих за результатом розгляду справи по суті.

Таким чином, оскаржувані ухвала та постанова відповідають нормам матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування немає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Компанії "SITI - B&T Group S.p.A" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 р. у справі N 38/51 - без змін.

Головуючий, суддя М.В.Кузьменко

Суддя В.М.Палій

Суддя В.І.Шаргало