ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2006 Справа N 11/205/05
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.04.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги МПП "Калина"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2005 р.
у справі господарського суду Миколаївської області
за позовом ВАТ "АТП-14827"
до МПП "Калина"
про визнання угоди недійсною,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 09.08.05 господарського суду Миколаївської області у позові відмовлено з огляду на те, що на момент продажу спірного майна останнє не перебувало в Держреєстрі застав рухомого майна та те, що кошти отримані від продажу об'єкта, були направлені на погашення податкового боргу.
Постановою від 01.11.05 Одеський апеляційний господарський суд вказане вище рішення в частині відмови у позові скасував. Позов задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 26 березня 2003 р. ВА N 974207 нежитлової будівлі, яка в цілому складається з диспетчерської з їдальнею за літ. "А" загальною площею 62.00 кв. м., що знаходиться у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 1 А (один літера "А"), укладеного між відкритим акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 14827" і малим приватним підприємством "Калина". Привів сторони по цьому договору в первісне положення і зобов'язав мале приватне підприємство "Калина" повернути відкритому акціонерному товариству "Автотранспортне підприємство - 14827" нежитлову будівлю за літ. "А", яка складається з диспетчерської з їдальнею загальною площею 62,90 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 1 А (один літера "А"), а відкритому акціонерному товариству "Автотранспортне підприємство - 14827" повернути малому приватному підприємству "Калина" отриману вартість за вказану будівлю в розмірі 2540 грн. Стягнув з малого приватного підприємства "Калина" на користь відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 14827" - 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на забезпечення судового процесу. В частині повернення позивачу із державного бюджету надлишкової сплати держмита в сумі 17 грн. рішення суду залишено без змін.
Постанову мотивовано тим, що проведено відчуження активів, які знаходяться у податковій заставі без узгодження з податковим органом.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду, МПП "Калина" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема пп. 8.6.1 п. 6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181 ( 2181-14 ) (далі - ЗУ N 2181).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 26.03.2003 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Яковлевою Н.П. 26.03.2003 р. за реєстровим N 974207. Відсутність заборони (арешту) нотаріусом перевірена.
За умовами договору ВАТ "Автотранспортне підприємство 14827" продало, а ПП "Калина" придбало нежитлову будівлю, яка складається з диспетчерської з їдальнею за літ. А загальною площею 62.9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв. вул. Чкалова. 1-А. Інвентаризаційна оцінка нежитлового об'єкта складає 6478,0 грн. Згідно п. 2 договору об'єкт продано за 2540,0 грн.
З боку ВАТ "Автотранспортне підприємство 14827" договір підписано головою правління Омельчуком А.А.
Судами також з'ясовано, що кошти, отримані підприємством з продажу об'єкта в сумі 2540 грн., направлені на погашення податкового боргу.
Приймаючи оспорену постанову, апеляційна інстанція виходила з того, що позивач здійснив відчуження активів, котрі знаходилися у податковій заставі з 03.04.98 р. без узгодження з податковим органом, що суперечить вимогам ст. 8 Закону N 2181 ( 2181-14 ).
При цьому Одеським апеляційним господарським судом необгрунтовано не взято до уваги встановлені судом першої інстанції обставини, а саме: що до Держреєстру застав рухомого майна нерухоме майно було включено лише 09.06.03, тобто після укладення спірного договору, а відтак дія перелічених апеляційним судом норм ЗУ N 2181 ( 2181-14 ) не мала поширюватися на спірне майно. До того ж, кошти від продажу об'єкта були спрямовані на погашення податкової заборгованості.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки Одеського апеляційного господарського суду є неправомірними, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Миколаївської області - залишенню без змін.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково. Постанову від 01.11.05 Одеського апеляційного господарського суду зі справи N 11/205/05 скасувати.
Рішення від 09.08.05 господарського суду Миколаївської області зі справи N 11/205/05 залишити без змін.
Головуючий В.Божок
Судді: Т.Костенко Г.Коробенко