Про визнання угоди недійсною

Постанова від 2005-03-02 № 1/8пд · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2005 Справа N 1/8пд

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С. - (доповідача у справі),

суддів: Жаботиної Г.Г., Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу МПП "Лариса"

на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.09.2004

у справі N 1/8пд господарського суду Луганської області

за позовом ДПІ у Дарницькому районі м.Києва

до 1) ПП "Вінол-Трейдком" 2) МПП "Лариса"

про визнання угоди недійсною,

за участю представників сторін від:

позивача

Кіндрась Я.І. - за довіреністю від 06.10.2004 р. N 5857

відповідачів

1) Геворкян Д.Ф. - за довіреністю від 01.12.2004 N 11

2) не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.07.2004 (суддя Мінська Т.М.) в позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що спірний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства, із самого змісту договору не вбачається мета, суперечна інтересам держави і суспільства.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.09.2004 р. (головуючий - суддя Іноземцева Л.В., судді - Журавльова Л.І., Лазненко Л.Л.) рішення господарського суду Луганської області від 26.07.2004 р. у справі N 1/8пд скасовано; позов ДПІ у Дарницькому районі задоволено; договір купівлі-продажу від 20.02.2004 р., укладений між МПП "Лариса" та ПП "Вінол-Трейдком" визнано недійсним; стягнуто з МПП "Лариса" в доход державного бюджету грошові кошти в сумі 38834,64 грн.; стягнуто з ПП "Вінол-Трейдком": на користь МПП "Лариса" - грошові кошти в сумі 38834,64 грн., в доход державного бюджету - державне мито в сумі 127,50 грн., на користь ДП "Судовий інформаційний центр" - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що спірний договір було укладено після набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 05.11.2003 р. яким визнані недійсними установчі документи ПП "Вінол-Трейдком" з 02.04.2003 р., скасована державна реєстрація цього підприємства.

В касаційній скарзі МПП "Лариса" просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2004 р. ПП "Вінол-Трейдком" та МПП "Лариса" уклали договір купівлі-продажу N 28/02/04, за умовами якого ПП "Вінол-Трейдком" зобов'язалося поставити на протязі 2004 року товар згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору, а МПП "Лариса" прийняти товар і оплатити його вартість на розрахунковий рахунок або за домовленістю заліком зустрічних вимог.

На виконання взятих за договором N 28/02/04 зобов'язань ПП "Вінол-Трейдком" по накладній N 48 від 22.03.2004 р. поставило, а МПП "Лариса" отримав рибну продукцію всього на суму 32362,20 грн. Крім того, податок на додану вартість становить 6472,44 грн. Всього вартість товару з податком на додану вартість за накладною N 48 від 22.03.2004 становить 38834,64 грн., про що видані рахунок N 48 від 22.03.2004 р. та податкова накладна N 48 від 22.03.2004 р. на суму 38864,64 грн.

Розрахунки за товар проведені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за актом від 22.03.2004 р., згідно якого припиняються зобов'язання відповідачів за взаємними поставками станом на 22.03.2004 р. за договорами купівлі-продажу на суму 38834,64 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) оцінка доказів господарським судом повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи.

Ця вимога процесуального закону, однак, не була дотримана в повній мірі при постановленні судових рішення та постанови у даній справі.

Колегія суддів враховує можливість визнання правочину недійсним на за наявності мети не сплачувати податки з отриманих за реалізовані іншим суб'єктам товари сум, оскільки такі дії суперечать ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ), якою встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

При цьому докази повинні оцінюватися в сукупності та ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів відзначає, що господарські суди не досліджували питання щодо проведення документальних перевірок за спірним договором з відповідачем-2 відповідача-1, застосування до останнього санкцій за порушення податкового законодавства, та фактичних і правових наслідків вжиття відповідних заходів для вирішення даного спору.

На момент здійснення законної підприємницької діяльності відповідна особа повинна бути належним чином зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що має підтверджуватися свідоцтвом про державну реєстрацію, виданим відповідним органом та перебувати на обліку у органі державної податкової служби.

Проте судами не встановлено, чи було виключено ПП "Вінол-Трейдком" з єдиного державного реєстру підприємств і організацій; чи знаходилось дане підприємство на обліку у органів державної податкової служби.

Колегія суддів вважає, що первісними та остаточними позовними вимогами позивача було визнання договору недійсним, як такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Посилання позивача на ст.ст. 207, 208 ГК України ( 436-15 ) є правовим обґрунтуванням позову. Суд зобов'язаний правильно застосувати до спірних правовідносин відповідні правові норми та вирішити спір по суті.

Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) та виключає можливість висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом норм матеріального права при вирішенні спору. У зв'язку з цим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Луганської області від 26.07.2004 р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.09.2004 р. у справі N 1/8пд скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Лариса" задовольнити частково.