ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2004 Справа N 04/18-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С. - (доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2004
у справі N 04/18-04
господарського суду Харківської області
за позовом Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
до відповідачів:
1) Закритого акціонерного товариства "Коломацьке хлібоприймальне підприємство";
2) Приватного підприємства "Агросоюз",
про визнання угоди недійсною,
за участю представників від: позивача Пікалов О.В. - за довіреністю від 14.05.2004 N 888/10/10, Сліденко А.В. - за довіреністю від 14.05.2004 N 889/10/10 відповідача 1 Геліч В.П. - за довіреністю від 04.05.2004 відповідача 2 не з'явились
Нововодолазька МДПІ звернулась до господарського суду з позовом про визнання угоди N 37 від 05.08.2002, укладеної між відповідачами згідно податкових накладних, недійсною на підставі ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) як такої, що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2004 (суддя Григоров А.М.) у даній справі в позові відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Нововодолазька МДПІ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2004 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст. 41, 42, 43, 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ).
Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України, ВСТАНОВИЛА:
З матеріалів справи та встановлених обставин вбачається, що з 16.12.2002 по 29.01.2003 податковими органами проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ "Коломацьке ХПП" за період з 25.05.2001 по 01.10.2002, в процесі якої було встановлено, що згідно угоди від 05.08.2002 N 37, укладеної між ПП "Агросоюз" (продавець) та ЗАТ "Коломацьке ХПП" (покупець), продавець передав у власність покупцю товар згідно специфікації на загальну суму 297 015,80 грн. у т.ч. ПДВ - 49 502, 65 грн.
Згідно відповідей Відділу податкової міліції ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова N 21024/8/26-119 від 18.12.2002 та N 29/8/26-217 від 03.01.2003 ПП "Агросоюз" не звітує до податкового органу протягом понад одного року, за юридичною адресою не знаходиться та перебуває у розшуку. Крім того, 1999 році ПП "Агросоюз" внесено до бази даних АРМу "ФСПД" УПМ ДПА у Харківській області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2001 у справі N 14777/4-34 скасовано державну реєстрацію ПП "Агросоюз". На підставі вказаного рішення та у відповідності до п. 9.6. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 28.03.2002 (акт N 386/15-244) анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість за N 29446961 від 23.03.1998, виданого ПП "Агросоюз".
За твердженням позивача, вищевказаний договір укладався згідно податкових накладних, складених ЗАТ "Коломацьке ХПП" та ПП "Агросоюз", від імені ПП "Агросоюз" договір N 37 від 05.08.2002 та податкові накладні підписані невідомою особою Сафаровим М.А., якій не мав на те повноважень, та посадове становище якого невідомо.
Вважаючи, що спірну угоду було укладено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, Нововодолазька МДПІ звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсною угоди, укладеної між ЗАТ "Коломацьке АТП" та ПП "Агросоюз" вул. Маршала Конєва 21, код 25174882.
Місцевим господарським судом було встановлено, що у спірному договорі сторонами зазначено ЗАТ "Коломацьке АТП" та ПП "Агро союз" м. Харків вул. Фрунзе, 37 код 25284396. Такі ж реквізити містяться у податкових накладних, довіреностях на отримання товару. В інших документах наданих суду реквізити ПП "Агро союз" крім назви не вказані.
За таких обставин, суд дійшов, що ідентифікаційні ознаки відповідача ПП "Агро союз" не співпадають з ідентифікаційними ознаками підприємства вказаного в договорі та документах за угодою. При цьому, за спірною угодою від імені контрагента ЗАТ "Коломацьке АТП" діяв Сафаров М.А., проте доказів того, що він діяв саме від імені ПП "Агро союз" код 25174882 суду надано не було. Наявність печатки на податкових накладних та деяких інших документах за угодою, яка містить реквізити ПП "Агро союз" код 25174882, не визнані судом належним доказом наявності відносин між сторонами, оскільки, не зважаючи на вимогу суду в ухвалі від 21.01.2004, позивачем не було надано доказів того, що ПП "Агро союз" отримувало печатку з відповідним текстом.
Крім того, на вимогу суду надати документи стосовно того, кому та коли видавалося свідоцтво платників податків N 25174882, надходження в державному реєстрі підприємства з кодом 25284369 за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 37, відомості стосовно того, кому та коли видавалася печатка на це підприємство, тобто підприємства вказаного у договорі та документах за угодою, позивач відповідних належних доказів не надав.
За таких обставин, суд не визнав подані позивачем документи належними доказами підтвердження наявності між відповідачами правовідносин за угодою.
Угоди визнаються недійсними на підставі ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) за наявності мети не сплачувати податки, оскільки такі дії суперечать ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ), якою встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, тому у кожній справі про визнання угоди недійсною кожна із сторін, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та висновки, встановлені місцевим господарським судом, їх відповідність чинному законодавству, дійшла висновку, що касаційна скарга Нововодолазької МДПІ не підлягає задоволенню, оскільки позивачем у даній справі не було у повному обсязі доведено достатні фактичні та правові підстави для віднесення спірної угоди до такої, що спрямована на ухилення від оподаткування.
За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області 02.03.2004 є обґрунтованим та законним, а отже підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 01.04.2004 N 603/10/10 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2004 N 04/18-04 - без змін.
Головуючий - суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина А.Уліцький