СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 Справа N 27/116
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: <...>
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області на постанову Вищого господарського суду України від 04.03.2004 р. у справі за позовом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма правового захисту "Верітас" та приватного підприємства "Реванш+" про визнання угоди недійсною, ВСТАНОВИЛА:
У червні 2003 р. ДПА у Дніпропетровській області звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Фірма правового захисту "Верітас", ПП "Реванш+" про визнання недійсною угоди від 19.03.2001 р. N 101 на підставі ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ).
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим. що Договір N 101 від 19.03.2002 р. про надання інформаційно-консультативних послуг по пошуку та перекладу законодавчих, нормативно-правових та інших документів укладено з метою ухилення від сплати податків, а також, вказана діяльність здійснена юридичною особою всупереч установленим цілям її діяльності.
Відповідач 1 проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2003 р. визнано недійсним договір N 101 від 19.03.2002 р. та відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ "ФПЗ "Верітас" до державного бюджету 243600 грн. Суд виходив з того, що ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) не передбачено такого наслідку визнання угоди недійсною, як стягнення вартості отриманих послуг.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2004 р. залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2003 р. на тих самих підставах.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2004 р. залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2004 р. на тих самих підставах.
03.06.2004 р. Верховним Судом України за касаційною скаргою ДПА у Дніпропетровській області порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04.03.2004 р. Скарга мотивується різним застосування одного й того ж положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Залишаючи без змін судові рішення у справі, Вищий господарський суд України обґрунтував свою постанову правильним визнанням господарськими судами недійсним договору N 101 на підставі ст. 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) і обґрунтованою відмовою у стягненні 243600 грн. вартості оплачених послуг ТОВ ФПЗ "Верітас", у якого не було умислу завдати шкоди державі.
Проте з такими висновками в повній мірі не можна погодитися на тих самих підставах.
Згідно з договором N 101 від 19.03.2002 р. ТОВ ФПЗ "Верітас" поручив ПП "Реванш" виконати інформаційно-консультаційні послуги щодо пошуку і перекладу законодавчих нормативно-правових і інших документів із розрахунку 166,67 грн., в тому числі і ПДВ за 1000 символів перекладеного документу. Свої зобов'язання за договором N 101, вартістю 243600 грн. сторони виконали.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2002 р. у справі N Н 32/14 установчі документи ПП "Реванш+" визнані недійсними і скасована державна реєстрація на підставах його реєстрації за викраденим паспортом та веденням діяльності підприємства із систематичними і грубими порушеннями законодавства.
Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ), якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні та відшкодування одержаного.
При наявності ж умислу лише у однієї зі сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуте другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Господарськими судами встановлено, що ПП "Реванш+" укладаючи договір N 101, діяв всупереч інтересам держави, з метою, спрямованою на приховування доходів і ухилення від оподаткування, тому висновок касаційного суду щодо обґрунтованого і законного визнання судами першої і апеляційної інстанцій недійсним договору N 101 на підставі ст. 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) є правильним.
Водночас, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ), господарські суди безпідставно відмовили у стягненні з ТОВ ФПЗ "Верітас" 243600 грн. на користь бюджету.
За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 111, 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ДПА у Дніпропетровській області задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2003 р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2004 р. та постанову Вищого господарського суду України від 04.03.2004 р. скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.