ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12.11.2003
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України <...>, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом М-на С.Ю. до С-вої Г.А., С-вої О.С. про визнання угоди недійсною, за касаційною скаргою М-на С.Ю. на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2002 року та ухвалу судової палати в цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2002 року, ВСТАНОВИЛА:
У липні 2001 року М-н С.Ю. звернувся з позовом до С-вої Г.А., С-вої О.С. про визнання угоди недійсною.
У заяві зазначав, що в серпні 1996 року, під час шлюбу з відповідачкою С-вою О.С., вони придбали у власність квартиру <...>. За його згодою в 1997 році дружина обміняла квартиру на жилий будинок <...>. Посилаючись на те, що в січні 2001 року дружина без його згоди подарувала будинок своїй матері, просив визнати цю угоду недійсною.
Рішенням <...> міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2002 року, залишеним без зміни ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2002 року, М-ну С.Ю. у позові відмовлено.
На ці судові рішення надійшла касаційна скарга М-на С.Ю., в якій ставиться питання про їх скасування, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в позові, суд виходив із того, що на момент придбання спірного будинку та укладення договору дарування М-н С.Ю. і С-ва О.С. проживали окремо, а тому згоди позивача на відчуження майна не потрібно.
З такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки він дійшов їх з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, судом встановлено, що спірний будинок <...> був придбаний С-вою О.С під час її перебування в зареєстрованому шлюбі з М-ном С.Ю., а згідно зі ст. 22 КпШС ( 2006-07 ) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.
Роздільним майном подружжя відповідно до ст. 24 КпШС ( 2006-07 ) є майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, а також речі індивідуального користування.
Договір дарування будинку між С-вою О.С. та С-вою Г.А. був укладений без згоди М-на С.Ю., що суперечить ст. 23 КпШС ( 2006-07 ), яка передбачає, що при укладенні одним з подружжя угод, які потребують нотаріального посвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена в письмовій формі.
Посилаючись на те, що спірне майно придбане С-вою О.С. під час роздільного проживання, суд усупереч вимогам ч.2 ст. 28 КпШС ( 2006-07 ) не з'ясував, чи мало місце фактичне припинення шлюбу між подружжям. При цьому в порушення вимог ст. 62 ЦПК України ( 1501-06 ) не дав правової оцінки поясненням відповідачки С-вої О.С., яка визнавала заявлений позов.
За наведених обставин судові рішення не можуть залишатися в силі й підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. 342 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу задовольнити, рішення <...> міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2002 року та ухвалу судової палати в цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2002 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.