Закону "Про власність" ( 697-12 ) забороняє державним органам втручатися у здійснення власником його правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов'язки чи обмеження.
Судом встановлено, що спірний будинок є власністю ТОВ "К.". За рішенням зборів засновників ТОВ від 29.10.2001 частина квартир у цьому будинку була передана в комунальну власність. Щодо квартири N*, в якій живуть позивачі, то рішення відносно цієї квартири взагалі не приймалося.
Таким чином, резолютивна частина рішення про визнання незаконним рішення зборів засновників ТОВ у частині відмови в передачі в комунальну власність квартири позивачів не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, виходячи з правового положення спірної квартири, в апеляційного суду не було законних підстав зобов'язувати ТОВ "К." вчиняти дії щодо належного товариству майна без врахування на те його волі.
Указ Президента від 09.03.2000 N 398 ( 398/2000 ) "Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств", на який послався апеляційний суд, теж не містить положень про позбавлення належного власника майна поза його волею.
Безпідставним є висновок апеляційного суду й про порушення відповідачем прав і законних інтересів позивачів. Останні не позбавлені можливості на придбання займаного ними житла на підставах, передбачених ст. 15 Закону "Про власність" ( 697-12 ).
З урахуванням наведеного Судова палата вважає, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам як матеріального, так і процесуального права.
Разом з тим ухвала апеляційного суду в частині залишення без зміни відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди є законною й обґрунтованою, тому підстав для її скасування у вказаній частині немає.
Керуючись ст. 334 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата в цивільних справах Верховного Суду України УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "К." задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18.07.2002 в частині скасування рішення Краснокутського районного суду від 28.03.2002 про відмову в задоволенні позову К-о Н.В. та К-а В.А. до ТОВ "К." щодо передачі в комунальну власність квартири N* <...> у с. Козіївка скасувати, а рішення Краснокутського районного суду від 28.03.2003 в цій частині залишити без зміни.
У решті - судові рішення залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.