Статті 11 цього Закону ( 280/97-ВР ) зазначає, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створені радами виконавчі органи.
Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин належать делеговані повноваження органів виконавчої влади такі як реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів оренди землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.
Колегія суддів, проаналізувавши норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), які закріплюють повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування, дійшла висновку, що Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) на законодавчому рівні регулює, які саме повноваження органів виконавчої влади надані органам місцевого самоврядування.
Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність будь-якого нормативно-правового акта, яким делеговано виконавчим органам міських рад повноваження органів виконавчої влади щодо здійснення реєстрації суб'єктів права власності на землю, реєстрації права користування землею і договорів оренди землі, видачі документів, що посвідчують право власності і право користування землею не грунтується на змістові Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ).
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до Повідомлення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, яке надруковано в газеті "Урядовий кур'єр" N 113 27 червня 2007 р. Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, було прийнято рішення N 35 ( vr035563-07 ) від 18.04.2007 р. "Про необхідність усунення порушень Державним комітетом України по земельних ресурсах принципів державної регуляторної політики" згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 р. "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) щодо скасування наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 р. N 174 ( z0641-03 ) "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель", як такого, що не відповідає основним принципам державної регуляторної політики.
Враховуючи невиконання Державним комітетом України по земельних ресурсах рішення Держкомпідприємництва України у встановлений строк та виходячи із змісту повноважень Комітету, регламентованих частиною 5 статті 28 Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), дія наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 р. N 174 ( z0641-03 ) "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" зупинена з 18 червня 2007 р.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оспорювані положення Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі ( z0354-99 ) не відповідають нормам матеріального права, які регулюють ці правовідносини, суперечать їм, порушують законні права Київської міської ради.
Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердивши своїм наказом ( z0354-99 ) вказані положення Інструкції ( z0354-99 ), діяв у спосіб, що не передбачений чинним законодавством та вийшов за межі власних повноважень.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановили повно і правильно, але невірно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Відповідно до статті 229 КАС України ( 2747-15 ) суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 230, 232 КАС України ( 2747-15 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити.
Постанову господарського суду міста Києва від 5 липня 2007 р. по справі N 45/139-А та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 р. по справі N 22-а-4674/08 ( v4674805-09 ) скасувати.
Позов Київської міської ради задовольнити. Визнати протиправними та скасувати пункт 1.4, абзаци 3, 5, 6 пункту 1.16, друге речення пункту 2.14, пункти 3.1, 3.2, 3.10, перше та четверте речення пункту 5.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державний актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 р. N 43 ( z0354-99 ) (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного комітету України по земельних ресурсах від 29.02.2000 N 27 ( z0181-00 ), від 23.08.2001 N 144 ( z0810-01 ), від 19.02.2002 N 17 ( z0224-02 ), від 02.07.2003 N 174 ( z0641-03 ), від 29.12.2003 N 322) ( z1255-03 ).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав в порядку та у строки, визначені ст. ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ).