ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2007 Справа N 2/468-3/83
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир Т.П. - головуючого, Мележик Н.І, Плюшка І.А, за участю представників: позивача - Квіцинської М.В. дов. N 57/10 від 25.05.2007 року, та представника відповідача - Солода Р.В. дов. N 134/07 від 24.04.2007 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДП НАЕК "Енергоатом" на ухвалу господарського суду м. Києва від 5 квітня 2007 року у справі господарського суду м. Києва за позовом ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відособленого підрозділу НАЕК "Енергоатом" Запорізька АЕС до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП ЛТД" про визнання права власності, УСТАНОВИВ:
У серпні 2000 року ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відособленого підрозділу НАЕК "Енергоатом" Запорізька АЕС звернулась до арбітражного суду з позовом до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП ЛТД" про визнання права власності на 3-й та 4-й поверхи будинку по вул. Тимошенко, 2-Л, в м. Києві загальною площею 1203,5 кв. м, в тому числі житлові приміщення N 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 та місця N 42, 43, 44, 45, 46, 47 в прибудованому приміщенні підземної стоянки будинку по вул. Тимошенко, 2-Л.
Справа в судах розглядалась неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2006 року скасовано рішення господарського суду м. Києва від 19 вересня 2000 року, а справу передано на новий розгляд.
У постанові вказувалося, що під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно залучити до участі у справі в якості відповідача Колотигіну Л.П. і вирішити питання подальшого провадження у справі з урахуванням правил підвідомчості спорів судам.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 5 квітня 2007 року провадження у справі припинено.
Ухвала обґрунтована положеннями п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ), оскільки спір у даній справі, на думку суду, не підлягає вирішенню в господарських судах.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 5 квітня 2007 року, а справу направити на новий розгляд.
Стверджує, що судом порушено положення ст.ст. 34, 83, 86 ГПК України ( 1798-12 ).
Наголошує, що господарський суд м. Києва виніс оскаржувану ухвалу на підставі неналежних доказів.
ДП НАЕК "Енергоатом" вказує на те, що на момент подання останнім позову та винесення рішення у справі N 2/468 у Колотигіної Л.П. були відсутні будь-які права та обов'язки щодо предмету спору у даній справі, оскільки вони виникли на підставі рішення Оболонського районного суду у справі N 2-5290/2002 у 2003 році.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) визначено обов'язок господарського суду припинити провадження у справі в разі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 21 грудня 2006 року судом першої інстанції було встановлено, що позовні вимоги ДП НАЕК "Енергоатом" в частині визнання права власності на жилі приміщення NN 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 у будинку по вул. Тимошенка, 2-Л, в м. Києві зачіпають права та охоронювані законом інтереси фізичної особи - Колотигіної Л.П.
Такий висновок судом першої інстанції зроблено на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2002 року у справі N 2-5290/2002, відповідно до якого право власності на зазначені вище житлові приміщення визнано за фізичною особою - Колотигіною Л.П.
Відповідно до положень ст. 21 ГПК України ( 1798-12 ) сторонами в господарському процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України.
Статтею 12 ГПК України ( 1798-12 ) визначено вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам.
Тому, враховуючи положення зазначених вище статей ГПК України ( 1798-12 ) та виходячи з того, що прийняття рішення господарським судом у даній справі може порушити охоронювані законом майнові права та інтереси фізичної особи, беручи до уваги те, що дана справа не має ознак такої, що виникла з корпоративних відносин або приватизації, Вищий господарський суд України знаходить підставним висновок суду першої інстанції про необхідність припинення провадження у даній справі господарським судом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
За таких обставин ухвала господарського суду законна і обґрунтована, а тому зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9 ГПК України ( 1798-12 ), Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 5 квітня 2007 року - без зміни.
Головуючий Т.Козир
Судді Н.Мележик І.Плюшко