Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державні комунальні підприємства по експлуатації та ремонту житла "ВЖРЕУ-1", "ВЖРЕУ-2", "ВЖРЕУ-3", "ВЖРЕУ-4", "ВЖРЕУ-5", "ВЖРЕУ-6", "ВЖРЕУ-7" (позивачі у справі) створені Сумською міською радою. Майно підприємств є власністю територіальної громади м. Суми та належить їм на праві повного господарського відання, що підтверджується відповідними положеннями статутів підприємств.
Частиною п'ятою ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) передбачено, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Визнання постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.07 р. у адміністративній справі N АС-3/621-06 нечинним пункту 4 рішення Сумської міської ради від 25.06.03 р. N 519-МР "Про створення комунальних підприємств "Дирекція єдиного замовника Зарічного району" та "Дирекція єдиного замовника Ковпаківського району" та передачу майна ВЖРЕУ 1-7" не є підставою набуття позивачами права власності на вищевказане майно, як і припинення повноважень власника майна банкрута, про що йдеться в ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Висновок суду першої інстанції, що майно підприємства-банкрута, яке належить йому на праві повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури після визнання підприємства банкрутом стає його власністю є хибним, оскільки не ґрунтується на чинному законодавстві.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи заявника касаційної скарги стосовно порушень судом апеляційної інстанції статей 23, 25, 26, 29, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), так як, вказані норми не регулюють питання визнання права власності.
Не знайшли свого підтвердження і доводи заявника касаційної скарги щодо порушень судом апеляційної інстанції ст. 101 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання від 18.12.07 р. та описової і резолютивної частин постанови відповідачем подавалося клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке було задоволено колегією суддів.
За таких обставин, колегія вважає, що суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення місцевого господарського суду та відмовив в задоволенні позовних вимог, оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ліквідатора Державних комунальних підприємств по експлуатації та ремонту житла "ВЖРЕУ-1", "ВЖРЕУ-2", "ВЖРЕУ-3", "ВЖРЕУ-4", "ВЖРЕУ-5", "ВЖРЕУ-6", "ВЖРЕУ-7" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.07 р. у справі N 14/449-07 залишити без змін.
Головуючий суддя О.С.Удовиченко
Судді: О.М.Мамонтова М.І.Хандурін