ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 2-7/9818-03
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддя Першиков Є.В.
суддів: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті
на постанову від 23.12.2003 р. Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі N 2-7/9818-03 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті
до Дочірнього підприємства "Ялтинське спеціалізоване управління екскавації", Приватного підприємства "КФ-Студія", Приватного підприємства "Гранд-сервіс"
про визнання недійсними угод
за участю представників сторін:
позивача - Нізяєв Ю.Ю., за довіреністю
відповідачів - не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2003 р. по справі N 2-7/9818-03 (суддя Дугаренко О.В.), яке залишено без змін постановою від 23.12.2003 р. Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів К.В. Волков, В.С. Голик, О.Г. Градова), відмовлено в позові Державній податковій інспекції у м. Ялті до Дочірнього підприємства "Ялтинське спеціалізоване управління екскавації", Приватного підприємства "КФ-Студія", Приватного підприємства "Гранд-сервіс" про визнання угоди недійсною.
Державна податкова інспекція у м. Ялті звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2003 р. по справі N 2-7/9818-03 та постанову від 23.12.2003 р. Севастопольського апеляційного господарського суду, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ялті.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнім підприємством "Ялтинське спеціалізоване управління екскавації" були укладені договори купівлі-продажу дизельного пального з Приватним підприємством "КФ-Студія" (договір N 1 від 02.01.2002 р. і додаткова угода до договору N 1) та з Приватним підприємством "Гранд-сервіс" (договір N 2 від 31.01.2002 р. та додаткова угода до договору N 2).
В касаційній скарзі позивач просить визнати недійсними вищезазначені договори на підставі ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) та застосувати наслідки недійсності визначені цією статтею.
Згідно зі статтею 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) угода, укладена з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є недійсною.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних юридичних наслідків.
Позивач в касаційні скарзі посилається на те, що контрагенти позивача, зокрема, ПП "Грандсервіс" не надає звітності до податкового органу з жовтня 2002 р., а ПП "КФ-Студія" звітність подає в установлені законом строки, при цьому, підприємства за даними податкового органу відсутні за юридичною адресою.
Колегія суддів зазначає, що вказані доводи ДПІ не заслуговують на увагу, оскільки невиконання стороною угоди обов'язків щодо подання звітності та порушення стороною договору законодавства про оподаткування згідно з чинним законодавством не є підставою для визнання оскаржуваних договорів недійсними на підставі ст. 49 ЦК України ( 1540-06 ).
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що ПП "Грандсервіс" та ПП "КФ-Студія" при укладенні спірних договорів мали необхідну цивільну правоздатність, були внесені до єдиного реєстру підприємств і організацій України та зареєстровані як платники ПДВ.
Доказів скасування державної реєстрації та визнання недійсними установчих документів зазначених підприємств податковою інспекцією не надано.
За таких обставин, касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті залишити без задоволення.
Постанову від 23.12.2003 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі N 2-7/9818-03 Господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.