ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2005 Справа N 6/337
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної МДПІ у м. Миколаєві
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2004
у справі N 6/337
господарського суду Миколаївської області
за позовом ВАТ ЕК "Миколаївобленерго"
до Центральної МДПІ у м. Миколаєві
про визнання недійсними рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Дунаєв М.І.
від відповідача: Нестеренко О.А.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.10.2004 у справі N 6/337 (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м. Миколаєві від 15.06.2004 N 0009201501/0. Стягнуто з Центральної МДПІ у м. Миколаєві на користь позивача 144 грн. судових витрат. У позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м. Миколаєві від 15.06.2004 N 0009211501/0 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" та Центральна МДПІ у м. Миколаєві подали апеляційні скарги до Одеського апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2004 у справі N 6/337 (судді Таценко Н.Б., Сидоренко М.В., Савицький Я.Ф.) апеляційну скаргу ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" задоволено - пункти 1, 3 резолютивної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2004 у справі N 6/337 скасовано. Позов задоволено - визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.06.2004 N 0009211501/0 про зобов'язання сплатити штраф у сумі 3 551 498 грн. В задоволенні апеляційної скарги Центральної МДПІ у м. Миколаєві відмовлено. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2004 у справі N 6/337 залишено без змін. Пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2004 у справі N 6/337 змінено та викладено у наступній редакції: "Стягнути з Центральної МДПІ у м. Миколаєві на користь ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" 373 (триста сімдесят три) грн. судових витрат".
У касаційній скарзі Центральна МДПІ у м. Миколаєві просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2004, рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2004 у справі N 6/337 в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м. Миколаєві від 15.06.2004 N 0009201501/0, стягнення з Центральної МДПІ у м. Миколаєві на користь ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" 144 грн. судових витрат та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: п. 5.1 ст. 5, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III ( 2181-14 ) та ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
20.02.2004 ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2004 р., відповідно до якої сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 22 877 501 грн. з наявністю у позивача переплати податку на додану вартість у сумі 4 087 538 грн.
20.05.2004 ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" було подано уточнюючий розрахунок у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому зменшено суму, що підлягає сплаті до державного бюджету, та визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (3 675 593 грн.).
15.06.2004 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) були прийняті податкові повідомлення-рішення N 0009210501/0 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 71 747,21 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за період з 02.03.2004 по 30.03.2003 та N 0009211501/0 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 3 551 498 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за період з 02.03.2004 по 20.05.2004.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів перевірки від 14.06.2004 N 176/15-135/23399393 N 175/15-135/23399393, якими встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2004 р. у розмірі 22 877 501 грн. у встановлений граничний строк до 01.03.2004.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд апеляційної інстанції всебічно і повно дослідив всі обставини справи і прийшов до правильного висновку щодо законності і обгрунтованості вимог позивача з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 вищезазначеного Закону ( 2181-14 ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Господарським судом встановлено, що ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" самостійно виявило помилки у показниках раніше поданої декларації за січень 2004 р. (відповідно до якої податкове зобов'язання з податку на додану вартість визначено у розмірі 22 877 501 грн.) та на підставі п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) 20.05.2004 подало уточнюючий розрахунок, згідно з яким сума податку на додану вартість має від'ємне значення у розмірі 3 676 593 грн.
Оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті Центральною МДПІ у м. Миколаєві на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), відповідно до якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
З огляду на викладене, цілком правомірними є висновки апеляційного господарського суду про те, що внаслідок подання позивачем уточнюючого розрахунку зі зменшенням розміру податкового зобов'язання у спірний період погашення податкового боргу не відбулося, а здійснено лише виправлення самостійно виявленої помилки (тобто сума погашеного боргу для подальшого визначення суми штрафної санкції відсутня).
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2004 (яка набрала законної сили) у справі N 7/251, в якій брали участь ті самі сторони, встановлено факт відсутності у позивача податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у січні 2004 р., і, як наслідок, відсутності податкового боргу.
За таких обставин, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2004 у справі N 6/337 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Центральної МДПІ у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2004 у справі N 6/337 - без змін.