Правове становище товарної біржі визначає Закон України "Про товарну біржу" ( 1956-12 ). Згідно зі статтею 1 цього Закону товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод. Активи платника податків, які перебувають у податковій заставі та на які податкові органи мають право звертати стягнення, підлягають продажу на цільовому аукціоні який здійснює товарна біржа у порядку та на умовах визначених Порядком проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 26.06.2002 року N 294 ( z0545-02 ) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.06.2002 року за N 545/6833. Пунктом 5.1 цього Порядку передбачена необхідність ведення під час торгів протоколу до якого заносяться початкова та остаточна ціна продажу лота, пропозиції учасників аукціону, номери яких називає ліцитатор, результати аукціону, відомості про переможця, що у ході аукціону запропонував найвищу ціну. Протокол складається у чотирьох примірниках та підписується ліцитатором та покупцем або його представником і погоджується з керівником податкового органу. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення аукціону. Покупець, який відмовився від підписання протоколу позбавляється права на подальшу участь в аукціоні. Підписаний та затверджений протокол є підставою для укладення протягом трьох днів договору купівлі-продажу. Якщо покупець відмовився від підписання договору купівлі-продажу, вважається, що аукціон з продажу цього активу не відбувся. (підпункти 5.1-5.4 пункту 5 зазначеного Порядку). З огляду на зазначені норми, протоколи проведення аукціону не є актами товарної біржі в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) оскільки не носять характеру обов'язковості. Вони є письмовим оформленням результатів проведення аукціону та передумовою укладення договору купівлі продажу для переможця.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року N 11 ( v0011700-76 ) "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки господарський суд Хмельницької області та Житомирський апеляційний господарський суд не врахували, що нормами діючого законодавства не передбачено такий матеріально-правовий спосіб захисту, як визнання недійсними протоколів проведення аукціону, у попередніх судових інстанцій не було правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
З огляду на зазначене рішення та постанову у цій справі слід скасувати, відмовивши в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс".
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Хмельницької області від 08.12.2003 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 30.04.2004 року у справі N 8/196н скасувати. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс" в задоволенні позову.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому задовольнити.