ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2005 Справа N 32/271
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
на постанову від 20.09.2004 року Київського апеляційного господарського суду
у справі N 32/271 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства "Еластотехніка"
до ДПІ у Оболонському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача:
Сєтов М.О. (довіреність від 27.10.2004 р. N 7217/9/10-12)
ВСТАНОВИВ:
По справі оголошувалась перерва до 10 березня 2004 року до 17-55 годин.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Хрипун О.О.) від 10.06.2004 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Коваленко В.М., судді - Вербицька О.В., Панова І.Ю.) від 20.09.2004 року, по справі N 32/271 позов задоволено повністю; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 22.03.2004 року N 0000442600/1; стягнуто з відповідача на користь позивача 203 грн. судових витрат.
В касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ МП "Еластотехніка", посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході проведеної податковим органом перевірки встановлено, що в 4 кварталі 2002 року МП ТОВ "Еластотехніка" було отримано від ВАТ "Київгума" товари медичного призначення в асортименті на загальну суму 968185,78 грн.
За 2003 рік МП ТОВ "Еластотехніка" також отримало товари медичного призначення в асортименті від ВАТ "Київгума" відповідно до накладних всього на суму 2242168,82 грн.
На зазначені суми МП ТОВ "Еластотехніка" було застосовано пільгу з ПДВ згідно пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
В подальшому вказаний товар позивачем було експортовано за межі митної території України відповідно до рахунків-фактур та ВМД всього на суми 630203,97 грн. та 1580761,39 грн. відповідно.
Суть спору фактично зводиться до того, чи правомірно в даному випадку експортовано товари за межі митної території України без оподаткування ПДВ, оскільки відповідно до п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій з вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) у разі, коли такі операції звільнено від оподаткування на митній території України згідно з пунктами 5.1 та 5.2 цього Закону.
Колегія суддів вважає, що суди дійшли вірного висновку про помилковість донарахування позивачу податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 442193,07 грн. Враховуючи, що операції по продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку, у відповідності з пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) звільняються від оподаткування ПДВ, на операції з вивезення (експортування) товарів медичного призначення за межі митної території України залишається встановлений діючим законодавством пільговий режим оподаткування, а не режим застосування нульової ставки, оскільки: по-перше, пільговий режим не передбачає будь-яких, в тому числі і нульових, ставок; по-друге, операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення звільняються від оподаткування взагалі а не на митній території України, про що окремо має бути зазначено у п. 5.1 та 5.2 Закону України "Про податок на додану вартість" (наприклад у пп. 5.1.9 цього Закону міститься заборона щодо продажу нерезидентам у пільговому режимі путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей у закладах за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України).
Враховуючи наведене, постанова Київського апеляційного господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 06.10.2004 року N 6616/9/10-1012 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2004 року у справі N 32/271 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2004 року у справі N 32/271 - без змін.