Норматив і порядок відрахування зазначеної частини прибутку (доходу) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2003 р. N 557 ( 557-2003-п ) "Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями" встановлено, що відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу), розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, здійснюється державними некорпоратизованими, крім підприємств установ кримінально-виконавчої системи та корпоратизованими, казенними підприємствами (крім державних підприємств електроенергетичної галузі, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів) та їх об'єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році у розмірі 15 відсотків обсягу чистого прибутку (доходу).
Отже з наведених норм права вбачається, що їх дія розповсюджується на державні некорпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання.
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що згідно довідки N 7029 /а.с. 5/ про включення відділу Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач є юридичною особою з організаційно-правовою формою господарювання - установа із загальнодержавною формою власності.
Установи та підприємства мають різні правові форми здійснення господарської діяльності і не можуть ототожнюватись, в зв'язку з чим касаційна інстанція вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо безпідставності застосування до позивача приписів статті 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ).
Стосовно донарахування податку на прибуток на дивіденди відповідно підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) касаційна інстанція зазначає, що відповідно до пункту 1.9 цього Закону дивіденд - це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.
Позивач, як зазначено вище, є державною установою, а тому суди дійшли правильного висновку щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0000932302/0/21666 про донарахування податку на прибуток від дивідендів.
Посилання відповідача на те, що сам факт того, що позивач є юридичною особою і платником податку на прибуток у розумінні підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), зобов'язує його перераховувати на підставі статті 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) частину отриманого прибутку, не приймається касаційною інстанцією до уваги, оскільки вони є непереконливими та спростовуються вищевикладеним.
Заперечення заявника стосовно звільнення його від сплати державного мита судовою колегією також не приймаються до уваги як безпідставні та такі, що суперечать діючому законодавству, оскільки відповідно до частини 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2004 року та постанову від 09.08.2004 року Харківського апеляційного господарського суду у справі N 8/151-04 господарського суду Сумської області залишити без змін, а касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Суми - без задоволення.